Нова Осинівка (Саратовська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нова Осинівка
Новая Осиновка
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Саратовська область
Муніципальний район Аткарський район
Поселення Озерне муніципальне утворення
Код ЗКАТУ: 63204868002
Код ЗКТМО: 63604472116
Основні дані
Населення 76
Поштовий індекс 412410
Географічні координати: 51°47′02″ пн. ш. 44°59′18″ сх. д. / 51.783897222249997583° пн. ш. 44.98839444447222036° сх. д. / 51.783897222249997583; 44.98839444447222036Координати: 51°47′02″ пн. ш. 44°59′18″ сх. д. / 51.783897222249997583° пн. ш. 44.98839444447222036° сх. д. / 51.783897222249997583; 44.98839444447222036
Часовий пояс MSK+1 (UTC+4)
Мапа
Нова Осинівка (Росія)
Нова Осинівка
Нова Осинівка

Нова Осинівка (Саратовська область)
Нова Осинівка
Нова Осинівка

Мапа


CMNS: Нова Осинівка у Вікісховищі

Нова Осинівка (рос. Новая Осиновка) — село у Аткарському районі Саратовської області Російської Федерації.

Населення становить 76 осіб. Належить до муніципального утворення Озерне муніципальне утворення.

Історія

[ред. | ред. код]

Населений пункт розташований у межах українського історичного та культурного регіону Жовтий Клин.

Від 23 липня 1928 року в складі Аткарського району Саратовського округу Нижньо-Волзького краю. До цього — у складі Аткарського повіту Саратовської губернії.

З 1934 року підпорядковується Саратовському краю, з 1936 року — в складі Саратовської області.

Згідно із законом N 90-ЗСО від 27 грудня 2004 року органом місцевого самоврядування є Озерне муніципальне утворення[1].

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
2010[2]
76

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Закон Саратовской области от 27 декабря 2004 года № 99-ЗСО «О муниципальных образованиях, входящих в состав Аткарского муниципального района». Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 10 липня 2021.
  2. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность и размещение населения Саратовской области. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.