Новошин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новошин
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Громада Вигодська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1648 (1479 рік)
Перша згадка 1469
Населення 1083
Площа 10,5 км²
Густота населення 103,14 осіб/км²
Поштовий індекс 77554
Телефонний код +380 3477
Географічні дані
Географічні координати 48°53′47″ пн. ш. 23°53′28″ сх. д. / 48.89639° пн. ш. 23.89111° сх. д. / 48.89639; 23.89111Координати: 48°53′47″ пн. ш. 23°53′28″ сх. д. / 48.89639° пн. ш. 23.89111° сх. д. / 48.89639; 23.89111
Місцева влада
Адреса ради 77554, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с. Новошин, пров. Фрасоляка, 2
Карта
Новошин. Карта розташування: Україна
Новошин
Новошин
Новошин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Новошин
Новошин
Мапа
Мапа

Новоши́н — село в Україні, у Вигодській громаді Калуського району Івано-Франківської області.

Походження назви[ред. | ред. код]

Є декілька версій походження назви Новошин.

За однією з легенд у давнину в цьому селі був збудований новий шинок і люди із сусідніх сіл розпочали приходити в новий шин, і звати це місце Новий-шин, а пізніше і Новошин.

За іншим переказом у цьому селі колись жила багата поміщицька родина, і коли у сім'ї народився син, то дочка цього пана почала усім розповідати, що народився новий син, але вона була іще мала, замість син вона вимовляла, шин, так і вийшло новий-шин, а пізніше і Новошин.

Географія[ред. | ред. код]

Через село тече струмок Дядич.

Історія[ред. | ред. код]

Згадується село Нєвєшин (Nyevyeszyn) 23 квітня 1469 року в книгах галицького суду[1].

У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу військ Богдана Хмельницького[2].

У 1939 році в селі проживало 1000 мешканців (980 українців, 5 поляків, 5 латинників, 10 євреїв)[3].

2 жовтня 2020 року згоріла давня 170-літня дерев'яна церква святого Василія Великого.[4]

Відомі персоналії[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

  • Беляк Дмитро — «Палій» (1920—1950) — комендант боївки СБ Вигодського району ОУН. Загинув у бою в с. Старий Мізунь Долинського району Івано-Франківської області[5];
  • Кабинець Михайло Петрович «Орел» — районний провідник СБ ОУН[6].

Пов'язані[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T. 12, S. 328, № 3424 (лат.)
  2. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 176 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
  3. Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 21.
  4. На Прикарпатті згоріла церква, 1850 року будівництва. Фото
  5. Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015.
  6. Таємниці Тисовських, Заховане на видноті

Джерела[ред. | ред. код]