Ніклас Гуннарссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ніклас Гуннарссон
Особисті дані
Народження 27 квітня 1991(1991-04-27) (33 роки)
  Тенсберг, Норвегія
Зріст 188 см
Вага 81 кг
Громадянство  Норвегія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Норвегія «Стремсгодсет»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011–2013 Норвегія «Одд» 48 (3)
2014–2016 Норвегія «Волеренга» 41 (4)
2015 →  Швеція «Ельфсборг» 11 (1)
2016 →  Шотландія «Гіберніан» 10 (2)
2016–2018 Швеція «Юргорден» 55 (2)
2019— Італія «Палермо» 0 (0)
2019 Норвегія «Сарпсборг 08» 10 (0)
2020— Норвегія «Стремсгодсет» 51 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2013–2015 Норвегія Норегія U-23 4 (0)
2016 Норвегія Норегія 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 11 березня 2018.

Ніклас Гуннарссон (норв. Niklas Gunnarsson, нар. 27 квітня 1991, Тенсберг) — норвезький футболіст, захисник клубу «Стремсгодсет». Є сином футбольного тренера Ронні Гуннарсона.[1]

Виступав, зокрема, за клуби «Одд» та «Волеренга», а також національну збірну Норвегії.

Володар Кубка Шотландії. Володар Кубка Швеції.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 25 березня 2012 року у складі клубу «Одд» проти команди «Согндал», у якому його команда зазнала розгромної поразки з рахунком 0-4.[2] У своїй першій команді Гуннарсон провів два сезони, взявши участь у 48 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Одда», був основним гравцем захисту команди.

У кінці 2013 року контракт Гуннарсона з «Одд» закінчився, і в жовтні 2013 року він уклав трирічний контракт з іншим норвезьким клубом «Волеренга», до складу якого приєднався в січні 2014 року.[3] Відіграв за команду з Осло наступний сезон своєї ігрової кар'єри також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Проте наступного сезону головний тренер команди К'єтіль Рекдаль розпочав перебудву складу команди, і Гуннарсон вимушений був перейти до складу шведського клубу «Ельфсборг» на правах оренди, по закінченні якої повернувся до «Валеренги».[4] Не маючи місця в основному складі, футболіст вирушив у оренду до шотландського клубу «Гіберніан», до складу якого долучився на початку 2016 року.[5] У складі команди став володарем Кубка Шотландії, вийшовши на заміну у фінальному матчі.[6] Після закінчення сезону 2015—2016 років у Шотландії футболіст повернувся до «Волеренги», проте на поле так і не виходив, і 9 серпня 2016 року уклав контракт на 2,5 роки зі шведським клубом «Юргорден».[7] У складі команди став володарем Кубка Швеції. Відіграв за команду з Стокгольма 55 матчів у національному чемпіонаті. З 1 березня 2019 року уклав півторарічний контракт із італійським клубом «Палермо»[8], проте не зігравши жодного матчу повертається на батьківщину до клубу «Сарпсборг 08». З 2020 року Ніклас Гуннарссон грає у складі норвезького клубу «Стремсгодсет».

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Протягом 2013—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Норвегії. На молодіжному рівні зіграв у 4 офіційних матчах.

2016 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Норвегії.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Клуб Сезон Дивізіон Ліга Кубок Сума
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Одд» 2012 Тіппеліга 22 1 4 0 26 1
2013 26 2 4 0 30 2
«Волеренга» 2014 29 2 2 0 31 2
2015 12 2 1 0 13 2
«Ельфсборг» 2015 Аллсвенскан 11 1 0 0 11 1
«Гіберніан» 2015—16 Прем'єршип 15 2 5 0 15 2
«Юргорден» 2016 Аллсвенскан 13 2 0 0 13 2
2017 22 0 0 0 22 0
2018 20 0 7 1 6 1
Усього за кар'єру 170 12 23 1 193 13

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Норвегія Норвегія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
29/05/2016 Порту Португалія Португалія 3 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч -
Усього Матчів 1 Голів 0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Гіберніан»: 2015–2016
«Юргорден»: 2017–2018

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Enger, Erik (12 серпня 2012). Som far så sønn. Porsgrunns Dagblad. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 13 лютого 2015. (норв.)
  2. ↑ Niklas Gunnarsson. altomfotball.no. TV 2. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 13 липня 2013. (норв.)
  3. ↑ Berge, Grete Ingebjørg; Ekeli, Fredrik Laland; Hansen, Lars (8 жовтня 2013). – Veldig skuffet over Niklas' avgjørelse. NRK. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2013. (норв.)
  4. ↑ Niklas Gunnarsson til Elfsborg. VPN. 31 липня 2015. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 14 травня 2015. (норв.)
  5. ↑ GUNNARSSON SIGNS FOR HIBERNIAN. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 20 березня 2016. (англ.)
  6. ↑ Scottish Cup final: Rangers 2-3 Hibernian - BBC Sport. BBC Sport. BBC. 21 травня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 21 травня 2016.
  7. ↑ Niklas Gunnarsson klar för DIF. 9 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2016. (швед.)
  8. ↑ GUNNARSSON È ROSANERO OGGI ALLE 16.15 LA PRESENTAZIONE (італ.). Palermo. 1 березня 2019. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 11 березня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніклас_Гуннарссон&oldid=39873292