Ніколаєвка (Ульяновська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
робітниче селище Ніколаєвка
Николаевка
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ульяновська область
Муніципальний район Ніколаєвський район
Поселення Ніколаєвське міське поселення
Код ЗКАТУ: 73225551000
Код ЗКТМО: 73625151051
Основні дані
Населення ▼ 5697
Поштовий індекс 433810
Телефонний код +7 84247
Географічні координати: 53°07′33″ пн. ш. 47°12′15″ сх. д. / 53.12583333336077374° пн. ш. 47.20416666669477479° сх. д. / 53.12583333336077374; 47.20416666669477479Координати: 53°07′33″ пн. ш. 47°12′15″ сх. д. / 53.12583333336077374° пн. ш. 47.20416666669477479° сх. д. / 53.12583333336077374; 47.20416666669477479
Часовий пояс SAMT (UTC+4)
Мапа
Ніколаєвка (Росія)
Ніколаєвка
Ніколаєвка
Ніколаєвка (Ульяновська область)
Ніколаєвка
Ніколаєвка

Мапа

CMNS: Ніколаєвка у Вікісховищі

Ніколаєвка (рос. Николаевка) — робітниче селище в Ніколаєвському районі Ульяновської області Російської Федерації.

Населення становить 5697 осіб. Входить до складу муніципального утворення Ніколаєвське міське поселення.

Історія[ред. | ред. код]

Від 2004 року входить до складу муніципального утворення Ніколаєвське міське поселення[1].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
1859[2]1868[3]1884[4]1900[5]1913[6]1930[6]1959[7]
325↗478↗594↗731↗930↘891↗3880
1970[8]1979[9]1989[10]1996[6]2002[11]2009[12]2010[13]
↗4590↗5438↗6434↗7200↘6476↗6484↘6389
2012[14]2013[15]2014[16]2015[17]2016[18]2017[19]2018[20]
↘6327↘6236↘6176↘6094↘6019↘5994↘5911
2019[21]2020[22]2021[23]
↘5843↘5787↘5697

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Закон Ульяновской области от 13 июля 2004 года № 043-ЗО «О муниципальных образованиях Ульяновской области». Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
  2. ↑ Центральный статистический комитет министерства внутренних дел. Симбирская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859 года : [рос.] / А. Артемьев. — Санкт-Петербург : Типография Карла Вульфа, 1863. — 99 с.
  3. ↑ Шиндин, Павел Корнилович. Отчий край. — 1988
  4. ↑ Симбирское губернское правление. Список населённых мест Симбирской губернии. — Симбирская губернская типография, 1884. — 201 с.
  5. ↑ Н. Баженов. Статистическое описание соборов, монастырей, приходских и домовых церквей Симбирской епархии по данным 1900 года : [рос.]. — Симбирск : Типо-литография А.Т. Токарева, 1903. — 408 с.
  6. ↑ а б в В. Н. Егоров. Ульяновская-Симбирская энциклопедия : [рос.]. — Ульяновск : Симбирская книга, 2000. — Т. I. — 400 с.
  7. ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
  8. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  9. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  10. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  11. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  12. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
  13. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Населённые пункты Ульяновской области и численность проживающего в них населения по возрасту (рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  14. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
  15. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов) (рос.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  16. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  17. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  18. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  19. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  20. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  21. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Процитовано 31 липня 2019.
  22. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  23. ↑ Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (рос.). Архів оригіналу (XLSX) за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
Населені пункти:
Ніколаєвка
Андреєвка • Ахметлей • Баєвка • Барановка • Бєлокаменка • Біле Озеро • Білий Ключ • Болдасяво • Великий Чирклей • Булгаковка • Варваровка • Волдачі • В’язовий • Головино • Губашево • Давидовка • Дубровка • Дуровка • Єлшанка • Калиновка • Канадей • Канасаєво • Каранино • Кезьмино • Клин (73625439111) • Клин (73625439116) • Кочетовка • Кочкарлей • Кравково • Крутець • Курмєвка • Куроєдово • Куроєдовські Виселки • Луговий • Линевка • Мордовський Канадей • Нагорний • Никітіно • Никуліно • станція Никуліно • Нова Петровка • Новий • Пановка • Поника • Поспєловка • Прасков’їно • Руські Зимниці • Ризлей • Славкино • Сосновка • Суха Терешка • Татарський Сайман • Телятниково • Тепловка • Топорнино • Федоровка • Чуваський Сайман • Езекеєво
Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніколаєвка_(Ульяновська_область)&oldid=38979615