Ніколя Огюст де Ла Бом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколя Огюст де Ла Бом
фр. Nicolas-Auguste de la Baume
Народився 23 грудня 1645(1645-12-23)[1]
Париж, Королівство Франція
Помер 11 жовтня 1716(1716-10-11)[1] (70 років)
Париж, Королівство Франція
Країна  Франція
Діяльність солдат
Знання мов французька
Учасник Деволюційна війна, Франко-голландська війна 1672—1678, War of the Reunionsd, Війна Аугсбурзької ліги і Війна за іспанську спадщину
Військове звання маршал Франції
Рід Q1798617?
Батько Ferdinand de La Baumed
Нагороди
кавалер ордена Святого Духа лицар ордена святого Михайла

Ніколя Огюст де ла Бом (фр. Nicolas Auguste de La Baume; 23 грудня 1645 — 11 жовтня 1716) — військовий та державний діяч Французького королівства, маркіз де Монревель, маршал Франції.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі знатного бургундського роду з Брессу. Молодший син генерал-лейтенанта Фердінанда де Ла Бома, графа де Монревеля, губернатора Бресса і Брегей, і Марії Ольє де Нуантель. Народився 1645 року у Парижі. Отримав титул шевальє ле Монревель.

Виховувався при дворі разом з дітьми Генріха де Лоррена, графа д'Аркура, великого конюшого Франції. 1665 року оженився. Після смерті старшого брата Шарля-Франсуа 1666 року отримав його роту в кавалерійському полку Королеви. Незабаром в покарання за дуель в Ліоні був змушений залишити королівство, також був відсторонений від посади.

Повернувся до Франції в 1667 році. Повернувся до військової служби, долучившись на чолі кавалерійського ескадрону до участі в Деволюційній війні. Того ж року відзначився під час облог Турне, Ла-Капель, Дуе, Куртре і Ауденарде. 15 серпня 1667 року був призначений капітаном кавалерійського полку. В подальшому відзначився при облозі Льєжа, перемозі біля Брюгге. У 1668 році атакував ворожий конвой, що просувався мостом Есп'єр, і був небезпечно поранений пострілом з мушкета в стегно.

З початком Голландської війни у 1672 році перейшов під командування маршала Анрі де Тюренна. Звитяжив під час облог Бюріка, Реєса і переправі через Рейн, під час якої отримав кілька поранень, в тому числі шабельний удар в обличчя. Був при взятті Німвегена, Грава, Боммеля. 1673 року призначений кампмейстер-лейтенантом (на кшталт підполковника) Орлеанського кавалерійського полку. Служив під командуванням маршала Франсуа-Анрі Монморансі-Люксембургу при облозі Маастрихта. Під командуванням принца Людовика Конде відзначився в битві при Сенефі. Потім брав участь в деблокування Ауденарде, обложеного принцом Вільгельмом Оранським.

Після відставки батька, призначений генеральним намісником Бресса, Бюже, Вальроме і Шаролє. У тому ж році брав участь в облозі Лімбурга. 29 серпня 1675 року отримав королівський полк. У 1676 році служив під командуванням герцога Філіппа Орлеанського при облозі Конде, Бушена, Ера. Слідом за цим рушив на допомогу Маастрихту, примусивши принца Оранського зняти облогу.

1677 призначено бригадиром. Брав участь в облогах Валансьєну, Камбре. 11 квітня того ж року відзначився у битві біля Касселя (неподалік від Дюнкерку), потім рушив проти Сент-Омера, який невдовзі захопив. У липні призначений генеральним комісаром кавалерії. Звитяжив у деблокуванні Шарлеруа, обложеного принцом Оранський, при взятті Сен-Гілена.

У 1678 році брав участь при облогах Генту та Іпра. Потім очолив кавалерію в Німецької армії маршала Франсуа де Крекі. Брав участь у битві при Рейнфельдені й переслідуванні Карла V, герцога Лотарингії. У липні 1679 року відставлений від намісництва в Брессе.

1684 року під час Війни за об'єднання призначений командувачем кавалерією в армії маршала Крекі, брав участь в облозі Люксембургу. 1688 року призначено табірним маршалом (на кшталт генерал-майора), у вересні того ж року відставлений з посади генерального комісара кавалерії. Того ж року після смерті дружини оженився вдруге. В цей час почалася Війна Аугсбурзької ліги. 1689 переведено до Фландрської армії маршала Людовика де Кревана, брав участь в битві при Валькурі. 1690 року під командуванням маршала Люксембургу бився проти військ князя Генріха Фрідріха фон Вальдек в битві при Флерюсі. У 1691 році брав участь в облозі Монса і битві при Льозе. 1692 року відзначився при облозі Намюра, і в битві при Стенкерке.

1693 року отримав звання генерал-лейтенанти, перейшов до Мозельської армії Людовика Великого Дофіна, потім командував окремим корпусом. Наказом від 29 жовтня на зимовий період призначений командувачем в межиріччі Ліса і Шельди.

У 1694 році командував окремим корпусом у Фландрії, у листопаді призначено на зиму командувачем в Турне і Монсі. У 1695 році служив під командуванням Франсуа де Невіля при бомбардуванні Брюсселя. 1696 року призначено на зиму командувати в Сен-Гілен і Куртре. 1697 року призначено губернатором Монруаяля. Брав участь в облозі Ата.

З початком Війни за іспанську спадщину 1701 року призначено до армії маршала Луї-Франсуа де Буфлера. Невдовзі зайняв Льєж, випередивши голландську армію. 25 жовтня призначено на зиму командувачем на Маасі і в герцогствах Лімбург і Люксембург. 1702 року відкинув голландську армію до Німвегена. 1703 року стає маршалом Франції. Того ж року призначено командувачем в Лангедоці. 1704 року переведено на посаду командувача в Гієні. Перед від'їздом до місця нового призначення 16 квітня завдав поразки в Севенах заколотникам-кальвіністам, убивши 800 осіб. 1705 стає кавалером ордена Святого Духу.

Сформував у Гієні драгунський полк, який отримав назву Гіеньского. 27 травня призначений кампмейстером, на цій посаді перебував до вересня 1707 року. У 1716 році відставлений від командування в Гиени, і 26 квітня призначений командувачем в Ельзасі і Франш-Конте. Помер у Парижі на цій посаді восени того ж року.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Изабелла, донька Жана де Вера, сеньора де Поліан.

Дітей не було.

2. Дружина — Жанна-Еме де Рабоданж.

Діти:

  • Генріх

Джерела[ред. | ред. код]

  • La Roque L. de, Catalogue historique des généraux français. — P.: Desaide, 1896, p. 146
  • Henri Jougla de Morenas, Grand armorial de France (vol. 2), Société du Grand armorial de France, 1939
  1. а б в GeneaStar