ОУН-УПА

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ОУН-УПА — поняття, яким у розмовному стилі об'єднують діяльність ОУН (заснованої 1929 року) та УПА (1942—1954) під час Другої світової війни. Під абревіатурою «ОУН» найчастіше мають на увазі ОУН(б) — відгалуження Організації українських націоналістів, що виникло внаслідок її розколу 1940 року та на чолі якого був Степан Бандера. Саме ОУН(б) була тісно пов'язаною з Українською повстанською армією.

Попри часто тісний зв'язок між цими організаціями, використання абревіатури ОУН-УПА (через дефіс) є неправильним, оскільки ці утворення мали цілком різний характер (ОУН — громадсько-політичне утворення, УПА — збройне формування).

ВЧК-ОГПУ-НКВС-НКДБ-МГБ-КДБ проти ОУН-УПА

Як царська Росія, так і Совєти вели справжню війну з українськими націоналістами. Україна була однією з головних складових частин Радянського Союзу, і спроби відторгнути її від СРСР вважалися одним з найбільш серйозних державних злочинів.

Радянська тактика часів другої світової війни зводилася найчастіше до оточення загонів УПА переважаючими, добре озброєними військовими силами з метою їх повного розгрому. Останній командувач УПА Василь Кук-Коваль говорив: «Якби совєти діяли тільки військовими методами, вони б не ліквідували підпілля»

З 1944 по 1950 роки чекістам не вдалося ліквідувати УПА. І тоді МГБ звернулося до провокацій. Спецгрупи НКВД під виглядом СБ ОУН захоплювали та допитували справжніх підпільників та їхніх прихильників, які не підозрювали провокацій НКВД, з метою одержання інформації про діяльність націоналістичного підпілля. Також каральні органи вдавались до масової депортації місцевого населення.

За всі ці дії їх керівників нагороджували орденами і медалями. Ось тільки невеликий список нагороджених (20.10.1944):

Нагороджені 29.10.1948

Список співробітників МДБ, нагороджених Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 жовтня 1948 «за успішне виконання спеціального завдання Уряду» по боротьбі з націоналістичним підпіллям в Західній Україні.

Ордени і медалі отримали:

  • Орден Червоного Прапора — 49
  • Орден Вітчизняної війни 1 ст. — 193
  • Орден Вітчизняної війни 2 ст. — 272
  • Орден Червоної Зірки — 572
  • Медаль «За відвагу» — 523
  • Медаль «За бойові заслуги» — 99

З довідника «Хто керував органами держбезпеки. 1941—1954»[1]:

Див. також

Примітки

Посилання