Обговорення:Офіс Генерального прокурора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Становлення прокуратури України як правового інституту. У 1578 році на сеймі Речі Посполитої було утворено Луцький трибунал - вищий суд України, дія якого поширювалася на Київське, Волинське та Брацлавське воєводства, офіційною ж мовою визнавалася українська. Вже наступного, 1579 року, в Батурині утворено Український трибунал, який складався із семи департаментів. Депутати трибуналу щорічно обирали прокурора (інстигатора), котрий наглядав за чинністю подання позовів до трибунальського суду. Посада прокурора збереглася в Україні і в XVII ст. В Українському трибуналі разом із гетьманом, генеральним писарем, генеральним возним, генеральними суддями та іншими вищими чинами засідав і прокурор. У 1722 році Петро І заснував державний орган для здійснення нагляду за дотриманням законної діяльності центральних і місцевих органів державної влади. Царська імператорська прокуратура, куди і входили органи прокуратури України, проіснувала до жовтня 1917 року. Після жовтневих подій 1917 року розпочався новий етап державотворення і національного самовизначення народу України, етап здобуття суверенності. В УНР велася активна робота із створення нової системи правоохоронних органів, у тому числі - судів і органів прокурорського нагляду. Так, у грудні 1917 року заснована Прокураторія, а вже наступного місяця Центральна Рада ухвалила Закон “Про уряджання прокурорського нагляду в Україні”. За часів правління гетьмана Скоропадського П. П. (квітень-грудень 1918 року) ухвалюється Закон “Про утворення державного Сенату”. При створенні у грудні 1918 року Директорії УНР набуває чинності Закон “Про урядження прокурорського догляду в Україні” і поновлюється діяльність Генерального Суду під назвою “Найвищий Суд Української Народної Республіки”. За радянських часів Державна прокуратура в Україні була заснована в системі Наркомюсту 28 червня 1922 року затвердженим ВУЦВК Положенням про прокурорський нагляд. Законодавство про прокуратуру постійно розвивалося. У 1923 році передбачалося введення Прокуратури до складу Верховного Суду СРСР. А пізніше, в 1933 році, утворюється Прокуратура Союзу РСР як централізована система з правом загального керівництва діяльністю прокуратур союзних республік, а разом із тим затверджується Положення про Прокуратуру Союзу РСР. Слід зазначити, що на Нюрнберзькому процесі головним обвинувачем від Радянського Союзу був прокурор Української РСР Р. Руденко. З моменту проголошення України суверенною і незалежною державою розпочався новий етап розвитку прокуратури. Після прийняття та введення в дію з 1 грудня 1991 року Закону України “Про прокуратуру” та ряду інших нормативних актів створено правову базу організації та діяльності органів прокуратури незалежної України. Враховуючи роль органів прокуратури України у зміцненні законності, захисту прав людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави, Указом Президента України від 02.11.2000 року встановлено професійне свято - День працівника прокуратури - 1 грудня.

«Критика»[ред. код]

Мені просто цікаво, чи лише мене одного не задовільняє розділ критика, де замість об'єктивної інформації кожен незадоволений пише «отсебетятину» про свій власний випадок? --Ліонкінг 15:11, 8 жовтня 2011 (UTC

  • почитайте для прикладу дис. Бурбика Михайло Михайлович. Робота з персоналом в органах прокуратури України: організаційно-правові питання : дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Харківський національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2007. — 191арк. — Бібліогр.: арк. 171-191. зараз ситуація набагато гірше ніж в 2007 році була... Seleonov 17:09, 8 жовтня 2011 (UTC)[відповісти]
Хіба я стверджував, що зараз ситуація краще, ніж кілька років назад? Я висловився з того, що розділ «критика» оформлений не на підставі авторитетних джерел та дає не загальну критику, а здебільшого інформує читача, які були проблеми в тих дописувачів, на думку яких прокуратура мала вчинити певні дії.
Давайте разом проаналізуємо викладене в розділі.
  • Персонал органів прокуратури сьогодні піддається різкій критиці. Йому дорікають за відсутність професіоналізму і компетентності, ініціативності й рішучості, з одного боку, за прояви байдужості та корумпованості, політичність - з іншого. Все це є наслідком того, що в органах прокуратури ще не склалася цілісна система кадрового забезпечення.[1]
По-перше, дисертація написана у 2007 році. Як ми можемо у такій важливій статті робити припущення без якихось джерел, що за 4 роки після написання цієї дисертації «ситуація набагато гірша»? Тим більше дисертація, кажучи юридичною мовою не є преюдиціальним фактом (фактом, що не підлягає встановленню). По суті. «Персонал органів прокуратури сьогодні піддається різкій критиці» - ким піддається критиці?. Варто вказати, що це думка певної особи (можливо певних осіб, якщо є посилання в джерелі). Можна зазначити наступним чином «В своїй дисертації кандидат юридичних наук Бурбика М.М. у 2007 р. піддавав персонал органів прокуратури різкій критиці. Він дорікав органи прокуратури за відсутність професіоналізму і компетентності, ініціативності й рішучості, з одного боку та за прояви байдужості, корумпованості та політичність - з іншого боку. На його думку все це є наслідком того, що в органах прокуратури ще не склалася цілісна система кадрового забезпечення.»
Чи потрібно нам посеред статті посилання на зовнішній ресурс? Це просто реклама видання, необхідно взяти основне і викласти в статті. На мою думку йому тут не місце.
  • В ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» 16 квітня 2010 року Віце-прем’єр-міністр України Володимир Сівкович заявив, зокрема, що «Генпрокуратура за останні кілька місяців відпустила сімох найрезонансніших хабарників»...[2]
Теж реклама, на цей раз вже іншого ЗМІ. Замість основної інформації читач спочатку читає про те, що було якесь «ексклюзивне інтерв'ю» певному агентству. Це має бути зазначено в примітках, але аж ніяк не на початку речення в самій статті.
Знову реклама. Мені здається, що деякі люди, що редагують вікіпедію не розуміють мету проекту. В решті-решт це не жовті сторінки, куди можна закинути інформацію про себе. Ця стаття написана маловідомим виданням і явно не є фаховою. Єдину користь, яку можемо отримати - натиснути на банер та перейти на сторінку цього ЗМІ, де можна прочитати всю статтю, де написано одразу про все і про нічого.
Знову непотріб, на цей раз ще й з політичним спрямуванням. Ви почитайте: «Простi люди у недiлю в багатьох церквах Заходу України молилися за те, щоб Бог допомiг журналiстам.», або ще гірше початок статті: «Побиття журналiстiв, залишене напризволяще мiлiцiонерами, що дiяли на пряму вказiвку прокурорiв, п'ятимiсячне дитя одного з газетярiв -- усе це перевернуло людськi душi.»
Я навіть радий, що це є лише в посиланні, а не в самій статті.
Це зовсім без коментарів. Таких рішень можна залити кілька мільйонів. Якщо кожен буде заливати свої рішення? Я вже не кажу про те, що з юридичної точки зору відсутнє підтвердження того, що рішення набрало законної сили, але мова не про це зараз.
Висновки. З шести «пунктів» п'ять представляють з себе просто рекламу та не мають на своїй меті якесь інформаційне наповнення матеріалом розділ статті. З другого та третього пунктів можна взяти коротку інформацію зі статті та винести посилання у примітки з розділу. Пункти 4-6 видалити. Пункт 1 єдиний, який несе якусь корисну інформацію і написаний не журналістами з метою розкрутки, а фахівцем в галузі права, проте на жаль інформація вже трохи застаріла, бажано було б додати нові джерела. Як оформити перший пункт я запропонував вище. З нетерпінням чекатиму Ваших пропозицій (якщо хоче хтось ще висловитися - буду тільки радий). Також пропоную видалити з розділу «Посилання» направлення на районну прокуратуру та посилання на Панича Н.Ю. про становлення прокуратури. Посилання на сайт ГПУ та на Закон «Про прокуратуру» є достатніми. --Ліонкінг 08:03, 9 жовтня 2011 (UTC)[відповісти]
  1. ↑ Бурбика Михайло Михайлович. Робота з персоналом в органах прокуратури України: організаційно-правові питання : дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Харківський національний ун-т внутрішніх справ. — Х., 2007. — 191арк. — Бібліогр.: арк. 171-191.
  2. ↑ http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=37965 Заява. Прес-служба Генеральної прокуратури України
  3. ↑ Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом редактора газети "Правдошукач" до Генеральної прокуратури України.

Реформа, скорочення[ред. код]

судячи з http://dyvys.info/polityka/yarema-skorotyv-henprokuraturu-na-1-5-tysyachi-pratsivnykiv.html є реформа — зміна структури, штату. Тези можна взяти зі статті, але попередню інфомрацію не видаляти, а структурувати як частину історії ГПУ--Albedo (обговорення) 19:50, 26 червня 2014 (UTC)[відповісти]

Державний радник юстиції України[ред. код]

Подивився світлини чинів...Може я помиляюсь, але малюнки взяті з РосВікі (це моя думка) мають помилку у найвищому чині. В України найвищі звання та чини мають одну велику зірку (як доречі у СРСР "дійсний радник юстиції"). А на малюнку російський вигляд у "чотири зірки". Світлини Ген. прокурорів доказ, тільки вони (Ген.прокурори) по закону (тільки) під час перебування на посаді мають право на цей класний чин, носили погони з великою зіркою, як й генерал армії України.Звідкіля ці чотири зірки? Схоже на зросійщення. Може я помиляюсь, але світлини кажуть, що ні. звичайно українські світлини, українських ген. прокурорів.--Blitz1980 (обговорення) 20:41, 3 січня 2017 (UTC)[відповісти]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення:Офіс_Генерального_прокурора&oldid=35700045