Обговорення:Поняття
Найсвіжіший коментар: Olexa Riznyk у темі «Калька, чи не калька, і відповідники» 10 років тому
Рік | 2010 | 2011 |
---|---|---|
Переглядів | 16299 | 20308 |
Калька, чи не калька, і відповідники
[ред. код]Судячи з невеликого, але досить грунтовного аналізу, поданого в статті «ПОНЯТТЯ»: ВІДПОВІДНИК ЧИ НЕВДАЛА КАЛЬКА?, слово "поняття" є вигаданим. Тому не має жодного права на існування в українській лексиці. Має бути вилучено з словників. Натомість маємо використовувати слово "концепт". — Це написав, але не підписав, користувач 178.158.140.142 (обговорення) 15:44, 8 січня 2012 (UTC).
- Наскільки я розумію, предмет статті охоплює два (гм) поняття:
- предмет, що отримується в результаті дії, недоконана форма якої описується дієсловом «мати»;
- недоконану дію другого порядку, що описує отримання доконаного результату недоконаної дії «мати».
- Російською це було би «иметь» -> «поиметь» -> «поимение». Українською найближчою доконаною формою дієслова «мати», мабуть, є «упіймати»/«впіймати» («отримати», здається, має додаткову проміжну форму, воно від слова «тримати», а не просто «мати»), а результатом цієї доконаної дії — «упіймання»/«впіймання» (те, що було вхоплено).
- Далі, мені щось пригадується властиво український вираз «не йняти віри», тобто, не просто не мати, а ніяк не могти отримати (впіймати). Звідси сам процес — «йняття», і його результат — «пойняття». Все українське, нічого російського, в російській я навіть не знаю аналогу слова «йняти».
- Так, в плані дії близьким синонімом дійсно видається «розуміння». Навіть у плані предмету може вживатися «розуміння»: «моє розуміння такого-то явища є таким-то», але слово поняття підкреслює сильніше, що йдеться не про дію, а саме про предмет, про якусь окреслену (вироблену, сформовану) в результаті розумового процесу сутність що є «загальною істотною властивістю [певного класу] предметів та явищ об'єктивної дійсності».
- Тому вважаю, що поняття «поняття» має повне право на існування в українській лексиці. ;-) А слово «концепт» вже однозначно є калькою, і віддає фрустрацією від нездійсненного прагнення викопати прірву між українською та ще однією зі слов'янських мов. ;-) Навіть ціною спроб замінити слов'янські українські слова не очевидного походження германськими.
- З повагою (навіть попри неповагу анонімністю), --Olexa Riznyk (обговорення) 18:00, 30 вересня 2014 (UTC)