1. Країна. Думаю, що тут усе зрозуміло. Необхідно зазначати повну назву держави (якщо це Росія, то має бути Російська Федерація; якщо це США, то має бути Сполучені Штати Америки). Я поки що не бачу, де висвітлюється результат цієї графи.
Країна варто змінити на Держава, суди діють в державах, а не країнах, хоча звісно 90% люду плутають ці поняття.
2. Назва. Має бути офіційна повна назва судового органу. Наприклад Жовтневий райсуд Запоріжжя не є коректною назвою. Вірною назвою буде Жовтневий районний суд міста Запоріжжя. Іноді слово «місто» скорочується до простого «м.», але це питання треба узгодити. Думаю доцільніше писати повнісю «місто».
За
2.1. Оригінальна назва. Повна офіційна назва офіційними мовами органу судової влади (якщо українською мовою - то не застосовуємо).
Варто ще додати скорочену назву і код, напр в USA з їхнім смішним прецедентним правом всі суди мають код для цитування, у нас теж: Печ.суд має код 2606. Бажано це зробити з можливістю опціонально проставити вікіфікацію на держ.реєстр для України, або кудись там для инших держав, напр. англо-саксонських демократій — цитування справ (en:Case citation) (напр. код Пд. суду штату Нью-Йорк — S.D.N.Y.)
3. Вид. Мається на увазі вид судочинства. Наприклад, сучасні суди загальної юрисдикції в Україні поділяються на загальні та спеціальні, які в свою чергу поділяються на господарські та адміністративні. Формулювання цієї графи може мати досить багато варіантів. Наприклад «Загальний суд», «Господарський суд», «Адміністративний суд», або ж «Загальний суд загальної юрисдикції», «Спеціалізований господарський суд загальної юрисдикції», «Спеціалізований адміністративний суд загальної юрисдикції». Чесно кажучи жодний з цих варіантів мені не подобається, тому якщо є інші ідеї, було б чудово.
Мені здається, що в цій графі більше проблем не з самою назвою, а з фактичним змістом, яким слід заповнити графу. Ну ріже мені око фраза "загальний суд загальної юрисдикції". Тавтологія якась виходить і вона вводить користувача в оману. По-перше, що таке "загальний суд" і чим цей загальний суд відрізняється від "судів загальної юрисдикції?". Можливо не варто зазначати про те, що суд належить до загальної юрисдикції, в нас лише КСУ є виключенням з судової системи України і не належить до судів загальної юрисдикції. Хоча з іншої сторони, не дивлячись на можливу плутанину, суд все одно є загальним або спеціалізованим та одночасно належить до судів загальної юрисдикції. Щодо формулювання тре’ подумати... --Ліонкінг09:52, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
4. Інстанція. Для судів першої інстанції - суд першої інстанції; для судів апеляційної інстанції - суд апеляційної інстанції; для ВССУ, ВГСУ та ВАСУ - суд касаційної інстанції. Не зрозуміло при цьому, що зазначати в цій графі для ВСУ. Наче він вже і не є судом касаційної інстанції, проте має право переглядати судові рішення інших судів касаційної інстанції України, а також ЄСПЛ.
5. Юрисдикція. Тут проблем не має виникнути. Якщо юрисдикція поширюється на всю державу, то її назва зазначається в називному відмінку, наприклад «Україна». Якщо юрисдикція поширюється на конкретний регіон, то для Печерського районного суду міста Києва юрисдикцією буде Печерський район міста Києва. Якщо до юрисдикції суду входять кілька регіонів, то вони зазначаються за абеткою, проте є і виключення. Наприклад для Київського апеляційного господарського суду юрисдикція буде наступною: «Київська, Черкаська, Чернігівська область та місто Київ» (АР Крим зазначається спочатку, а міста Київ та Севастополь в кінці). Якщо ж це міськрайонний місцевий суд, то його юрисдикцією буде не лише район, але й саме місто обласного підпорядкування. Наприклад, для Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області юрисдикція виглядатиме наступним чином: «місто Мелітополь та Мелітопольський районЗапорізької області».
6. Заснований. На мою думку абсолютно непотрібна графа, але якщо ж вона є, то можна зазначити або рік (2001), або ж конкретну дату (15 листопада2010). Звідки брати таку інформацію - я не знаю, і думаю, що вона не є достатньо корисною для читачів.
За Для закордонних суддів ця інфа наведена. Просто будь-яка особа, фіз. чи юр. має дату народження/утворення. Принагідно, слово "утворений" або "створений" кращим не буде?
7. Мова. Відповідно до ст.ст. 18, 19, 21 Закону України "Про мови в Українській РСР", за загальним правилом судочинство в Україні здійснюється українською мовою. Відтак я не бачу необхідності заповнювати цю графу для органів судової влади, що знаходяться в Україні. Для Польщі, наприклад має бути «польська».
8. Мови. Теж саме, що і в попередньому пункті - шаблон не заповнюється, за виключеннями, якщо судочинство може здійснюватися за кількома мовами (в Канаді - англійська та французька).
Ймовірно пункти 7 та 8 доцільно об'єднати в один — "мови"
9. Метод формування складу. Вважаю цю графу ще однією непотрібною графою. Не бачу сенсу розписувати метод формування складу, якщо він однаковий для багатьох інших судів. Чим відрізняється метод формування складу суду Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від методу формування складу суду Деснянського районного суду міста Чернігова та ще 664 таких самих місцевих загальних судів першої інстанції? Цю графу щодо українських судів не має сенсу застосовувати.
Як на мою гадку, потрібна графа адже потрапивши на статтю про суд якоїсь держави читач може нічого про неї не знати.. Напр. у нас це ВРУ на перші 5 років, а далі Президент - довічно, в USA тільки Президент.З повагоюSparrov. 12:09, 17 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Тому створюється простий шаблон {{Судді України}}, де це все прописується та й поготів, таке і я вмію створювати, просто для різних держав це буде досить таки актуально, також унікальні суди (напр.: КСУ). З повагоюSparrov. 17:15, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Мені здається, що доцільніше створити статтю, а не шаблон - відповідно буде посилання на статтю щодо загальної процедури призначення та обрання суддів. Щодо ВСУ та КСУ - посилання на розділи у відповідних статтях про ВСУ та КСУ. --Ліонкінг17:42, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
11. Термін служби. Ну який може бути термін служби для абсолютної більшості судів? Термін служби встановлюється лише для ВСУ та КСУ, тобто для всіх інших судів він не актуальний, якщо брати Україну.
12. Кількість членів. Зазначається цифрами загальна кількість суддів. Таку інформацію досить легко знайти. Кількісний склад суддів регулюється указами Президента України.
В USA так само, проте там ще є таке поняття, як сеньйор-судді (це ті що працюють на пенсії і не входять до основного складу), в инших державах ще щось може бути. Варто додати ще якусь таку графу, щоби можна було зазначити статус спец. суддів на колонку зліва, а потім кількість зправа.З повагоюSparrov. 12:09, 17 грудня 2011 (UTC)Відповісти
В нас - ні, але в інших державах - так. В будь-якому разі назву посади слід вказувати, щоб не було сухе ім'я фізичної особи, без посади не зрозуміло ким є той дядько. --Ліонкінг09:52, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Можеш навести приклад? Я максимум, що здатен згадати - це в.о., але це не посада та й легко додається перед іменем. З повагоюSparrov.
13.1. Голова. В мене є два варіанти. Перший: для широкого загалу та простіший для ока - Анатолій Осетинський. Другий: для реальних потреб при зверненні до голови суду та юридично грамотний - Осетинський А.Й.. Мені більше до вподоби другий варіант.
Перший краще для пізнавальної мети. Проте другий більш корисний для реального застосування та для тих самих звернень до суду. Тим більше в будь-якому процесуальному документі зазначається прізвище та ініціали, а не ім'я та прізвище. --Ліонкінг09:52, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Я погоджуюся, що легше виглядає перший варіант, але більш корисним для використання однозначно є другий. Тут залежить вже від цільової аудиторії. Якщо ми орієнтуємося на випадкового читача, який просто так випадково натрапив на статтю та не має ніякого відношення до цього суду, то дійсно перший варіант є легшим для сприйняття, проте якщо це студент юрфаку, або особа, що готує процесуальний документ, то зазначати він буде все ж таки не ім'я та прізвище голови суду, а прізвище та ініціали. --Ліонкінг17:42, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
13.2. Дата вступу голови на посаду. Необов'язковий параметр, щодо якого не має виникнути питань.
Ми з тобою живемо в унікальній державі. У нас напр. в Печ.суді майже рік було двоє голів, мало того навіть на одному й тому ж оф.сайті в різних статтях взаємосуперечлива інфа про головування.З повагоюSparrov. 12:09, 17 грудня 2011 (UTC)Відповісти
В мене ще не таке було. Мало б бути відрядження до одного міського суду, в інтернеті повзуть чутки, що цього суддю взяли на хабарі, а мені треба знати, чи буде засідання, чи ні (їхати 300 км просто так не хочеться). В місцевому суді мені кажуть, що все нормально, суддю зранку бачили в своїй мантії і він розглядає справи, а в судовій адміністрації вказаної області мене запевняють, що цей суддя заміщений з посади і навіть назвали прізвище та ініціали іншого судді, який розглядатиме замість нього справи. Ну, я розхвильований нарешті зміг додзвонитися до помічника судді та спитати, чи буде засідання, на що помічник судді з обуренням спитав в мене, звідки в мене інформація про відсторонення судді, і він був дуже здивований, коли я вказав на судову адміністрацію... Одна рука не знає, що робить інша рука. --Ліонкінг09:52, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
10. Джерело правомочності. Якщо я правильно розумію цей вираз, то мається на увазі нормативно-правовий акт, на підставі якого діє вказаний судовий орган. Проте я не впевнений у вірності тлумачення вказаного терміну, ще більш я не впевнений в доцільності його використання, принаймні для українських судів.
Щодо цієї графи теж не певен, та певне краще назва "...правочинності". В en.wiki начебто нічого подібного не бачив, хоча ймовірно для деяких цікавих держав мо’ й знадобиться. Не певен чи таке підходить, але згадуються або держави в стані громадянської війни, або напр. СССР з його товарішскій суд.З повагоюSparrov. 12:30, 17 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Допоки ця графа не є актуальною, можна поки зупинити обговорення цієї графи, бо я і сам не розумію, що саме мається на увазі цією графою, а поняття «правомочність» та «правочинність» є різними. --Ліонкінг09:52, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
14.1. Підпис до залу засідань. Стандартний підпис до зображення.
14.2. Місце розташування. Щодо України варто зазначати місто тут, лише у разі, якщо суд має кілька корпусів. Якщо корпус один, то краще буде виглядати, якщо все буде зазначено в наступній графі.
14.3. Адреса залу засідань. За загальним правилом бажано вказувати адресу наступним чином: «01030, вул. Б.Хмельницького, 44-Б, м. Київ». Дуже важливо зазначати поштовий індекс, бо кореспонденцію надіслати буде важко. Якщо ж суд має кілька корпусів, наприклад як Київський апеляційний господарський суд, то місто варто зазначити в попередній графі, а в цій графі вказати всі корпуси за абеткою (вже без зазначення міста, бо воно буде однаковим для всіх корпусів), при чому першим має бути основний корпус.
14.4. Зазначаються координати.
Пункти 14.2, 14.3 та 14.4 варто об'єднати, бо напр. в штатті Нью-Йорк, один суд міститься в кількох різних округах і різних містах.
При цьому варто взяти до уваги, що багато судів мають кілька будівель, напр. Печ.суд на вул. Хрещетик та вул. Гайцана з різними координатами.
Варто писати сугубо регіон(и) — населений пункт(населенні пункти) - адреса(и)-координати.
Не знаю чим займалися і чи існували суди в екзилі, але підозрюю що таки існували, то тоді ще й варто вказувати державу, наприклад суд 2-ї Речі Посполитої в Спол.Королівстві. З повагоюSparrov. 12:30, 17 грудня 2011 (UTC)Відповісти
За Єдине, що варто зазначити - у випадках, коли корпуси розташовані в одному місті (а в Україні це так, принаймні іншого я ніколи не зустрічав), повторювати назву міста для кожного з корпусів не треба. І після адреси кожного з корпусів варто зазначати телефони канцелярії, ІЦ та приймальні голови суду. Гарно було б ще зробити додаткову графу для зображення юрисдикції на мапі. --Ліонкінг09:52, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Щодо кількох приміщень суду це просто робиться, ось так:
Щодо мапи, то ідея гарна але тяжко реалізовується, бо потрібні вільні мапи міст, а таких мало. Хіба що якщо різні міста, то ще так, але це реально й в статті про місто глянути можна де саме місто розташоване.
Телефони теж не варто, бо вони часто змінюються і це не реально відстежити. Для цього є посилання на оф.сайт. Хоча опціонально хтось їх се'дно ставитиме, але для цього не варто заводити ще одну графу. З повагоюSparrov. 17:46, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Ваш приклад із застосуванням мені дуже сподобався. Єдине, щоб не було проблем із реалізацією на практиці.
Щодо мапи, то я не вважаю, що це тяжко реалізувати. Для абсолютної більшості судів вже існують мапи. Якщо це Білозерський районний суд Херсонської області, то ось мапа з юрисдикцією (вона відповідає межам району) . Якщо це Господарський суд Херсонської області, то мапа ось: . Єдине, що доведеться створити мапи для принаймні 8 апеляційних господарських судів та 9 апеляційних адміністративних судів (з усього 768 судів, що входять до судової системи України), це трохи більше, ніж 2% від усіх судів. Можливо ще доведеться створити мапи для міскрайонних судів (нарахував 73), але це в перспективі і не має бути чимось занадто важким.
Посилання на офіційний сайт - це добре, проте навіть там далеко не завжди точна інформація. Потрапляєш на непотрібний телефон суду і тебе кілька разів перенаправляють на телефон канцелярії, ІЦ, чи приймальні голови суду. --Ліонкінг18:04, 18 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Бачиш щодо мап, то ми одне одного не зрозуміли. Я гадав, що ти про мапи розташування будівель, а ти мовив про мапи юрисдикції. Щодо мап юрисдикції, то я навів картинку сам малював для Пд. Окружного суд Нью-Йорка.
Ні, мапи будівель малювати - занадто довга та кропітка робота. В нас відсутні мапи набагато більш значимих об'єктів. Мапи будівель можна знайти в інтернеті (принаймні щодо великих міст). Мапи юрисдикцій в інтернеті не знайдеш.
Вважаю, що було б добре зазначити такі графи як телефон канцелярії, телефон ІЦ, можливо варто розділити "місце розташування" та "адресу залу засідань" на окремо "адреса", дуже хотілося б побачити місце для зображення із юрисдикцією. Для апеляційних господарських та апеляційних адміністративних судів юрисдикція поширюється одразу на кілька регіонів.
За
Ми з тобою живемо в унікальній державі. У нас напр. в Печ.суді майже рік було двоє голів, мало того навіть на одному й тому ж оф.сайті в різних статтях взаємосуперечлива інфа про головування.З повагою Sparrov. 12:09, 17 грудня 2011 (UTC)
Україна:
США: 
Нью-Йорк:
. Єдине, що доведеться створити мапи для принаймні 8 апеляційних господарських судів та 9 апеляційних адміністративних судів (з усього 768 судів, що входять до судової системи України), це трохи більше, ніж 2% від усіх судів. Можливо ще доведеться створити мапи для міскрайонних судів (нарахував 73), але це в перспективі і не має бути чимось занадто важким.
