Обсерваторія Монпельє
| фр. Observatoire de la Babote | |
|---|---|
 | |
|
| |
| Код | 003 (спостереження) |
| Висота | 50 м |
| Відкрито | 1739 |
Обсерваторія Монпельє — астрономічна обсерваторія, створена першій половині XVIII століття і проіснувала до початоку ХІХ століття у місті Монпельє, Франція. Також відома під назвою обсерваторія Бабот (фр. Observatoire de la Babote), начесть розташування у вежі Бабот.
Історія обсерваторії[ред. | ред. код]
Обсерваторія була створена під керівництвом Королівського товариства наук між 1738 та 1745 роками у побудованій для цієї мети Вежі Бабот. Обсерваторія стала відомим астрономічним центром перед розпуском Королівського товариства наук під час Великої французької революції.
В ранній історії обсерваторії можна виділити 3 періоди:
- 1739—1793 — академічна обсерваторія Королівського товариства наук.
- 1795—1810 — академічна обсерваторія Вільного товариства науки і художньої літератури (Société Libre des Sciences et Belles-Lettres).
- 1810—1832 року — Університет (Факультет наук).
З 1980-х років у вежі розташовується астрономічне товариство Монпельє (The Flammarion Astronomical Society of Montpellier)[1]. Обсерваторію було занесено до списку кодів обсерваторій Центру малих планет під номером «003», але публікацій астрометрії цієї обсерваторії немає.
На честь обсерваторії названо астероїд (24948) Babote[2].
Інструменти обсерваторії[ред. | ред. код]
- Телескоп системи Грегорі (D = 19.47 см або 7 дюймів 8 ліній, F = 6 футів 4.5 дюйма, виробництво: Nairne, London) - перше світло 15 грудня 1784 року, подарував телескоп Marechal Duc de Biron[3].
- Рефрактор виробництва Dollond (Dollond & Aitchison[en], Джон Доллонд, Пітер Доллонд).
- Рефрактор (f=60 см).
- Рефрактор (f=90 см).
- Квадрант з діаметром кола 2.43 м (1788).
- Квадрант 3.5 фути (1745 рік).
- Квадрант 17 дюймів (1745).
- Квадрант 2 фути (1755 рік).
- Рефрактор f=18 футів (1778).
- Квадрант R = 3.5 фути.
Напрями досліджень[ред. | ред. код]
- Астрометричні спостереження.
- Взаємні явища у системі супутників Юпітера.
- Місячні затемнення.
- Сонячні затемнення.
- Визначення паралаксу під час проходження. Венери та Меркурія по диску Сонця.
- Спроби спостереження паралаксу у комет.
- Спостереження Сатурна.
- Спроби виявлення супутника Венери.
Основні досягнення[ред. | ред. код]
- За час роботи обсерваторії були зафіксовані: 28 місячних затемнень (9 повних), 11 сонячних затемнень, 4 проходження Меркурія по диску Сонця, 2 проходження Венери по диску Сонця, два проходження крізь площину кілець Сатурна, 9 комет і 19 полярних[4].
Зокрема, за допомогою телескопа системи Грегорі проведені наступні спостереження:
- Проходження Венери по диску Сонця в 1761 [5] [6].
- Комета Галлея (1759).
- «Зникнення» кілець Сатурна в періоди рівнодення, коли спостерігач опиняється у площині кілець (1789 та 1802—1803 рр.).
- Проходження Меркурія по диску Сонця : 4. травня 1786, 5 листопада 1789, 7 травня 1799 і 9 листопада 1802.
- Місячні затемнення : 28 квітня 1790 року, 25 лютого 1793 року, 10-11 вересня 1802 року та 24 січня 1804 року.
- Сонячні затемнення : 5 вересня 1793 року, 24 червня 1797 року та 28 серпня 1802 року
- Уран незабаром після відкриття.
- Велика комета 1811 (82 спостереження з 4 вересня по 14 листопада).
Відомі співробітники[ред. | ред. код]
.jpg)
- М. де Рат (M. de Ratte)[5]
- Ж. М. Феді (J.M. Faidit)
- Поутеван (Poitevin)
- Дюбуіке (Dubousquet)
- Карний та Колло (Carney et Collot)
- Августин Данізі (fr:Augustin Danyzy)
- Лаланд, Жозеф Жером Лефрансуа де - працював з квадрантом у 1774 році і склав за результатами роботи каталог координат зірок.
- Бартоломей Тандон (Barthélemy Tandon) спостерігав у 1761 році проходження Венери по диску Сонця (так само були присутні Etienne-Hyacinthe de Rotte та Jean-Baptiste Romieu).
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- 26 грудня 1783 року Луї-Себастьян Ленорман вперше у світі стрибнув із прототипом парашута з вежі обсерваторії Монпельє.
- Поруч є ще одна обсерваторія: Сад планет в Монпельє (Le pavillon astronomique du Jardin de Plantes de Montpellier: de l'observatoire au planétarium, що знаходиться в Jardin des plantas de Montpellier [7]).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Flammarion Astronomical Society of Montpellier
- ↑ 24948 Babote (1997 NU6)
- ↑ Le télescope grégorien de l’observatoire de la Babote
- ↑ L’Observatoire de la Babote. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2010.
- ↑ а б Unpublished observations made at the observatory of Montpellier
- ↑ From the observatory on the Tour de la Babote in Montpellier, France, Barthélemy Tandon observed the 1761 transit of Venus. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 30 жовтня 2010.
- ↑ Le pavillon astronomique du Jardin de Plantes de Montpellier: de l’observatoire au planétarium.
Посилання[ред. | ред. код]
- The Observatories of Languedoc, Faidit, J.-M — історія обсерваторії, опис інструментів та списки спостерігачів.
- Babote Tower by night, Montpellier - історія вежі Баботе.
- Société Astronomique de Montpellier — астрономічне суспільство, яке зараз управляє баштою Баботе.
- Башта Баботі
- Карта на wikimapia.org із зазначенням обсерваторії
Публікації у базі даних NASA ADS:
- Пошук за словом «Observatoire de la Babote» (4 дуже змістовні статті)
- Пошук за словом «Montpellier» (574 статті)
Див. також[ред. | ред. код]
- fr:Académie des sciences et lettres de Montpellier
- Ленорман, Луї-Себастьян
- Рош, Едуард Альбер - навчався і працював в університеті Монпельє, будучи астрономом.
- Обсерваторія Пізе.