Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд

|Сайт=

Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд
Joseph Jérôme Lefrançois de Lalande
Жозеф Жером Франсуа Лаланд
Народився	11 липня 1732(1732-07-11) Бург-ан-Бресс, Франція
Помер	4 квітня 1807(1807-04-04) (74 роки) Париж, Франція
Поховання	Пер-Лашез :
Країна	Франція
Діяльність	астроном, математик, професор, письменник
Alma mater	Колеж де Франс
Галузь	астрономія, математика
Заклад	Колеж де Франс
Вчителі	Жозеф-Нікола Деліль і Pierre Charles Le Monnierd
Відомі учні	Pierre-François Bernierd, Жан-Батист Жозеф Деламбр, Джузеппе Піацці, П'єр Франсуа Андре Мешен і Joseph Lepaute Dageletd
Членство	Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Морська академіяd, Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd, Grand Orient de Franced, Les Neuf Sœursd, Національна академія наук Італіїd і Туринська академія наук
Відомий завдяки:	Параллакс, «Астрономія»
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства Член Американської академії мистецтв і наук (1781) Список 72 імен на Ейфелевій вежі
Автограф
Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд у Вікісховищі

Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд (фр. Joseph Jérôme Lefrançois de Lalande; 11 липня 1732 — 4 квітня 1807) — французький астроном, член Паризької АН (1753).

Життєпис

Родився в Бург-ан-Бресс. Освіту здобув у Ліонському єзуїтському колежі, потім вивчав юриспруденцію в Парижі, слухав лекції Ж.-Н.Деліля з астрономії в Колеж-Ройяль. З 1753 — астроном Паризької АН, з 1761 — професор астрономії в Колеж-Ройяль.

Наукові роботи відносяться до позиційної астрономії. У 1751—1752 виконав у Берлінській обсерваторії (одночасно з Н. Л. Лакайлем, котрий перебували в той час у Південній Африці) спостереження Місяця і планет з метою визначення місячного й сонячного паралаксів. Розробив метод обліку несферичності Землі при обчисленні місячного паралакса. Обчислив спільно з А. К. Клеро момент повернення комети Галлея в 1759. Організував спостереження проходження Венери по диску Сонця в 1769 і обробив ці спостереження. Протягом 1788—1803 виконав спостереження положень понад 47000 зірок, які поряд зі спостереженнями Ф. В. Бесселя 1821—1833 послужили першою епохою для майбутніх визначень власних рухів зірок. Провів велику роботу щодо поліпшення астрономічних таблиць у французькому астрономічному щорічнику «Connaissance des temps», редактором якого був у 1760—1776 і 1794—1807.

Voyage d'un françois en Italie, fait dans les années 1765 et 1766. Tome premier, 1769

Лаланд був чудовим педагогом (серед його учнів в Колеж-Ройяль — Ж. Б. Деламбр, Дж. Піацці). Автор відомих підручників і популярних книг з астрономії. У 1802 заснував щорічну нагороду за найвищі досягнення в астрономії, що присуджується Паризькою АН (Премія Лаланда).

Член Берлінської АН (1751) і Лондонського королівського товариства (1763), іноземний почесний член Петербурзької АН (1764).

Див. також

• Бюро довгот
• Премія Лаланда

Джерела

• Колчинский И.Г., Корсунь А.А., Родригес М.Г. Астрономы: Биографический справочник. — 2-е изд., перераб. и доп. — К., 1986. — 512 с.

Посилання

• Астронет [Архівовано 25 грудня 2010 у Wayback Machine.]