Обсерваторія Улупинар
| тур. Ulupınar Gözlemevi, Çanakkale | |
|---|---|
 | |
|
| |
| Країна |
 Туреччина |
| Висота | 410 м |
| Відкрито | 2002 |
| Сайт: | caam.comu.edu.tr |
  Обсерваторія Улупинар Обсерваторія Улупинар (Туреччина) | |
 | |
 Обсерваторія Улупинар у Вікісховищі
| |
Обсерваторія Улупинар (тур. ÇOMÜ Ulupınar Gözlemevi) — астрономічна обсерваторія в Туреччині, створена у 2001 році та офіційно відкрита 19 травня 2002 року. Вона також відома як обсерваторія Чанаккале (тур. Çanakkale) або університетська обсерваторія, оскільки є частиною університету в Чанаккале (тур. Çanakkale Onsekiz Mart Üniversitesi, ÇOMÜ)[1][2].
Телескопи обсерваторії включають як аматорські моделі (ньютонівський телескоп T-20 з діаметром в 200 мм), так і складні сучасні моделі, що використовуються для наукових досліджень (телескоп системи Несміта з апертурою 122 см).
Розташування[ред. | ред. код]
Обсерваторія розташована на висоті 410 м на південному схилі гори Radar Tepesi біля села Улупинар, за 10 км на південний схід від центру міста Чанаккале. Відстань до головного кампусу університету Чанаккале становить 5 км. Будівля вміщує як саму обсерваторію, так і її додаткові приміщення: кімнати для дослідних центрів, бібліотеку, майстерню, класну кімнату, конференц-зал, а також — житлові приміщення для спостерігачів-астрономів, що вночі працюють на телескопах.
Історія[ред. | ред. код]
Обсерваторія Улупинар розпочала свою діяльність завдяки пожертвуві — майбутньому дослідницькому центру подарували телескоп з діаметром об'єктива 40 см. Сьогодні обсерваторія має у своєму розпорядженні сім телескопів, а в її штаті працюють три десятки вчених. Серед основного наукового обладнання обсерваторії Улупинар є три оптичні телескопи з комп'ютерним керуванням і кілька інших інструментів, включаючи один з найбільших телескопів Туреччини з діаметром об'єктива 1,22 м. При обсерваторії діє також автоматична метеорологічна станція, яка використовується для планування астрономічних досліджень.
Телескопи[ред. | ред. код]
Телескопи, які має обсерваторія включають:
- телескоп системи Несміта «ASTELCO 122 cm» з фокусною відстанню в 10220 мм і відносним отвором об'єктива f / 10;
- телескоп IST-60 системи Кассегрена[en], створений у співпраці зі Стамбульським університетом, з фокусною відстанню в 6000 мм та відносним отвором об'єктива f/8;
- телескоп Т-40 (системи Шмідта-Кассегрена, модель Meade LX200) з діаметром 410 мм, фокусною відстанню 4064 мм і відносним отвором об'єктива f/10;
- два телескопи Т-30, в цілому аналогічні Т-40, але з меншим діаметром (300 мм) та фокусною відстанню (3048 мм);
- телескоп T-20 системи Ньютона з діаметром 200 мм і відносним отвором об'єктива f/10 для аматорських спостережень.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Güler, 2012.
- ↑ Drechsel, Zejda, 2005, с. 25.
Література[ред. | ред. код]
- Horst Drechsel, Miloslav Zejda. Zdenek Kopal's Binary Star Legacy. — Springer Science & Business Media, 2005. — 488 с. — (Astrophysics and space science, Vol. 296) — ISBN 9781402038754.
- Güler, Mehmet. Ulupınar Observatory making strong contributions to Turkish astronomy // Today's Zaman. — 2012. — Число 17. — 5. Архівовано з джерела 28 травня 2012.