Ованес Каменаці
Ованес Каменаці (Іоанес Кам'янецький, вірм. Հովհաննես Կամենացի; дати життя і смерті невідомі) — вірменський історик XVII століття, автор «Історії Хотинської війни»[1][2].
Звістки про життя Ованеса вельми недокладні. Він народився і жив у Кам'янець-Подільському, любов до котрого свідчить взяте прізвище. Був вихідцем зі священницької родини. Батька звали Тер-Акоп, мати — Гамайн, молодший брат дістав ім'я Погос. Ованес вирішив торувати батьковою стезею і став кліриком (протоієреєм)[3]. Саме на пильне прохання останнього він у 1627 році взявся за написання головної праці життя — «Історії Хотинської війни» (вірм. Պատմութիւն պատերազմին Խոթինու). Вважається, що Каменаці був досить освіченою як для тієї доби людиною, створивши, за оцінкою українського історика Ярослава Дашкевича, «найкращий зразок кам'янецького вірменського літописання»[4][5].
У Хроніці день за днем детально оповідається перебіг битви під Хотином 1621 року й подальше підписання мирної угоди. Автор ставив за мету не тільки розказати про тривале й кровопролитне бойовище з османським військом (тому-то й назване «війною»), але й, користаючись літературним інструментарієм, викликати у читачів почуття захвату перед героїзмом війська Речі Посполитої й козаків, очолюваних гетьманами Яном-Каролем Ходкевичем і Петром Конашевичем-Сагайдачним. Каменаці з чималою симпатією описує звитяжство, стійкість і винахідливість запорожців та їхнього ватажка[5][6][4][3].
Сама праця була написана давньовірменською мовою (грабарем), складається зі вступу та 18 глав, виклад завершується оповіддю про вбивство султана Османа II в 1622[4][6]. Ованес був очевидцем багатьох занотованих подій, тому його «Історія» має значну цінність для вивчення Хотинської битви[3][4]. Ймовірно, він використовував більш ранні першоджерела, зокрема польські[7], надто Кам'янецьку хроніку Оксента Каменаці[5][8]. Працю Ованеса було виявлено 1953 р. у Матенадарані (рукопис № 2644, л. 229—254) й опубліковано А. С. Анасяном, — спершу російською мовою (1958, переклад Карена Юзбашяна[9]), а відтак в оригіналі (1964)[10].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kevork B. Bardakjian. A Reference Guide to Modern Armenian Literature, 1500-1920: With an Introductory History. — Wayne State University Press, 2000. — С. 330. — ISBN 978-0-81432-747-0.
- ↑ Вартан Григорян. История армянских колоний Украины и Польши (армяне в Подолии). — Ер. : изд-во АН АрмССР, 1980. — 291 с. Архівовано з джерела 10 січня 2014
- ↑ а б в Сикора Э. Ф. Лица Каменца-Подольского. — Харьков, 2010. — С. 140. — ISBN 978-966-1664-62-2.
- ↑ а б в г А. Божко. «История Хотинской войны» Ованнеса Каменаци как документ эпохи и историко-литературный памятник // Историко-филологический журнал НАН РА. — 2011. — № 3. — С. 189—199.
- ↑ а б в Հովհաննես Կամենացի // Вірменська радянська енциклопедія. — Т. 6. — С. 562.
- ↑ а б A. J. Hacikyan, G. Basmajian, E. S. Franchuk, N. Ouzounian. The Heritage of Armenian Literature: From the sixth to the eighteenth century. — Detroit, MI : Wayne State University Press, 2002. — С. 141—142. — ISBN 0814330231.
- ↑ Тер-Гевондян А. Н. Страны Востока на страницах армянской историографии V—XVIII вв. // Историко-филологический журнал АН АрмССР. — 1985. — № 4. — С. 55—65.
- ↑ K. Stopka Interakcje etniczne w mieście staropolskim. Kamieniec Podolski w ujęciu źródeł ormiańskich od XV do połowy XVII wieku [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.] Prace Komisji Wschodnioeuropejskiej. Том XI — 2010
- ↑ Анасян А. „История Хотинской войны“ Иоаннеса Каменецкого // Историко-филологический журнал АН АрмССР. — 1958. — № 2. — С. 258—286.
- ↑ Анасян А. Об одной рецензии // Вестник общественных наук АН АрмССР. — 1968. — № 7. — С. 81—83.