Огарок Валентин Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Огарок Валентин Іванович
Народився6 червня 1936(1936-06-06) (88 років)
селище Первомайський, тепер Покровського району Донецької області
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьукраїнець
Діяльністьдепутат Верховної ради СРСР
Науковий ступінькандидат економічних наук
ЧленствоВерховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік
ПосадаСписок депутатів Верховної Ради СРСР 12 скликання і професор
Військове званняполковник
ПартіяКПРС
НагородиОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

Валентин Іванович Огарок (нар. 6 червня 1936(19360606), селище Первомайський, тепер Покровського району Донецької області) — радянський державний діяч, перший заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання (1986—1989). Народний депутат СРСР (1989—1991). Кандидат економічних наук, професор Академії проблем безпеки, оборони та правопорядку.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині службовців.

У 1953—1958 роках — студент факультету механізації сільського господарства Мелітопольського інституту механізації сільського господарства Запорізької області, здобув спеціальність інженера-механіка.

У 1958—1962 роках — майстер заводу «Ремонтний» міста Мелітополя, технолог Мелітопольського заводу «Автозапчастина».

З листопада 1962 по червень 1963 року — асистент кафедри «опору матеріалів і деталі машин» Мелітопольського інституту механізації сільського господарства Запорізької області.

З 1963 року — на керівній господарській роботі. Член КПРС.

29 жовтня 1985 — 4 липня 1986 року — заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР.

4 липня 1986 — 14 серпня 1989 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР.

У 1989—1990 роках — 1-й заступник голови планової та бюджетно-фінансової комісії Ради Союзу Верховної ради СРСР.

У 1990—1991 роках — заступник голови Державної планової комісії (Держплану) СРСР.

У 1991 році — голова Комітету сприяння малим підприємствам та підприємництву в СРСР.

З 1992 року — перший заступник співголови Фонду підтримки підприємництва Російської Федерації.

У 1993—1996 роках — президент компанії «Госинкор — малый бизнес» у Москві.

У 1996—1997 роках — начальник департаменту Міністерства у справах національностей Російської Федерації.

З 1997 року — старший радник комерційного банку «Мосбізнесбанк». З 1998 року — виконавчий директор Олійного союзу Росії.

Потім — на пенсії в місті Москві.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]