Оксид марганцю(III)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксид марганцю(III)
Систематична назва Манган(III) оксид
Ідентифікатори
Номер CAS 1317-34-6
Номер EINECS 215-264-4
RTECS OP915000
SMILES O=[Mn]O[Mn]=O[1]
InChI InChI=1S/2Mn.3O
Властивості
Молекулярна формула Mn2O3
Молярна маса 157,874 г/моль
Зовнішній вигляд чорні кристали
Густина 4,57—4,60 г/см³[2]
Тпл 1080 °C (розкл.)[2]
Розчинність (вода) нерозчинний
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo
298
-959,0 кДж/моль
Ст. ентропія So
298
110,5 Дж/(моль·К)
Теплоємність, co
p
107,7 Дж/(моль·К)
Пов'язані речовини
Інші катіони оксид марганцю(II)
Пов'язані речовини моногідрат оксиду марганцю(III)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д ма́рганцю(III), ма́нган(III) окси́д — неорганічна сполука, оксид складу Mn2O3. Являє собою чорні, парамагнітні кристали. Сполука нерозчинна у воді, проявляє осно́вні та дуже слабкі кислотні властивості.

У природі поширений у вигляді мінералів манганіту, брауніту, біксбіїту.

Поширення у природі[ред. | ред. код]

Мінерал манганіт

Оксид марганцю(III) не зустрічається в природі у вільному стані, але входить до складу інших сполук. Так, найпростішою з утворюваних сполук є гідрат оксиду Mn2O3·H2O, поширений у вигляді мінералу манганіту.

Разом із оксидом марганцю(II) Mn2O3 входить до складу брауніту MnIIMnIII6SiO12. Іншим поширеним мінералом є біксбіїт (MnII,FeII)2O3 (до 82,5% Mn2O3)[3]

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Оксид марганцю являє собою парамагнітні чорні кристали, нерозчинні у воді та лугах. При температурі понад 940 °C частково розкладається із утворенням змішаного оксиду MnO·Mn2O3.

Оксид кристалізується у двох модифікаціях: α-Mn2O3 та γ-Mn2O3.

Отримання[ред. | ред. код]

Методи отримання оксиду Mn2O3 відрізняються в залежності від необхідної модифікації сполуки. α-Модифікація оксиду марганцю(III) утворюється при окисненні MnO. Першопочатково в цій реакції утворюється оксид MnO2, який за підвищення температури розкладається із утворенням Mn2O3:

Та сама модифікація утворюється при прокалюванні солей MnCO3, Mn(NO3)2 на повітрі або галогенідів марганцю(II) у струмені кисню. α-Форму можна синтезувати і тривалим нагріванням γ-модифікації.

γ-Модифікація утворюється при нагріванні γ-MnO2 протягом 78 годин при 500 °C або гідрату Mn2O3·H2O при 250 °C у вакуумі протягом 72 годин[4]:

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Оксид марганцю(III) не розчиняється у воді, за тривалого нагрівання може окиснюватися до MnO2:

При високій температурі частково розкладається з утворенням змішаного оксиду MnO·Mn2O3:

Mn2O3 проявляє осно́вні властивості, а також дуже слабки кислотні. Він взаємодіє з кислотами та деякими кислотними оксидами. У розведених кислотах-окисниках манган диспропорціонує на солі Mn(II) та нерозчинний оксид Mn(IV).

При сплавленні із багатьма оксидами металів утворюються манганіти типу шпінелі MeII[MeIII2O4] або перовськіту MeIII[MeIIIO3]. До таких сполук відносяться Zn[Mn2O4], Co[Mn2O4], La[MnO3] тощо.

Оксид марганцю відновлюється воднем, алюмінієм, оксидом вуглецю до металу:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Manganese(III) oxide
  2. а б За тиску 101,3 кПа
  3. Handbook of Mineralogy — Bixbyite (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 23 листопада 2014.
  4. Гідрат, утворений додаванням амоніаку до солей Mn(II) у присутності H2O2

Джерела[ред. | ред. код]

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1966. — Т. 2. — 833 с. (рос.)
  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)