Оксид марганцю(VII)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксид марганцю(VII)
Mn2O7.svg
OmyRkAcn6xY.jpg
Систематична назва Манган(VII) оксид
Інші назви гемігептаоксид марганцю, семиоксид марганцю
Ідентифікатори
Номер CAS 12057-92-0
Номер EINECS 235-025-8
SMILES [O-2].[O-2].[O-2].[O-2].[O-2].[O-2].[O-2].[Mn].[Mn][1]
InChI 1S/2Mn.7O/q;;7*-2
Властивості
Молекулярна формула Mn2O7
Молярна маса 221,87 г/моль
Зовнішній вигляд темна, зеленувата рідина (при низьких температурах — чорна речовина)
Густина 2,396 г/см³
Тпл 5,9 °C
Розчинність (вода) розчинний
Розчинність (кислоти) розчинний
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини перманганат калію
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д ма́рганцю(VII), ма́нган(VII) окси́д — неорганічна сполука, оксид складу Mn2O7. При кімнатній температурі є темною, зеленуватою рідиною, а за нормальних умов — чорною речовиною. Розкладається із вибухом при температурі понад 10 °C. Проявляє сильні кислотні та окисні властивості.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

За звичайних умов Mn2O7 є темною, зеленуватою рідиною (у світлі, що проходить, — червона). Речовина є дуже гігроскопічною, леткою у вакуумі. Термічно нестійка — розкладається за звичайних умов із вибухом. Стійкою є лише за температур нижче 0 °C в атмосфері аргону.

Отримання[ред. | ред. код]

Оксид Mn2O7 отримують дією флуорсульфонової (при незначному нагріванні) або концентрованої сульфатної кислот на перманганат калію:

(можливе утворення домішки MnO2)

Виділений з розчину оксид зневоднюють сульфатною кислотою.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Оксид марганцю(VII) стійкий на сухому повітрі при температурі нижче 0 °C, при 10 °C він вибухає із виділенням озону:

Mn2O7 є гігроскопічною сполукою; поглинаючи воду, утворює перманганатну кислоту:

Проявляє сильні кислотні властивості:

Mn2O7 — надзвичайно сильний окисник. При низьких температурах здатен окиснювати велику кількість органічних сполук:

(домішки CO2)

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)


  1. Dimanganese heptaoxide