Октавіян Мілетич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Октавіян Мілетич
хорв. Oktavijan Miletić
Дата народження 1 жовтня 1902(1902-10-01)[1][2]
Місце народження Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина
Дата смерті 17 серпня 1987(1987-08-17)[1][2] (84 роки)
Місце смерті Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ
Поховання Мирогойське кладовище[3]
Громадянство  СФРЮ
Професія оператор-постановник, кінорежисер, актор
IMDb ID 0587293

Октавіян Мілетич (хорв. Oktavijan Miletić; 1 жовтня 1902, Загреб — 17 серпня 1987, Загреб) — хорватський кінооператор і режисер. Його авангардна творчість у період з 1928 по 1945 роки залишається однією з основ хорватського кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

Мілетич був одним із засновників Загребського кіноклубу в 1928 році.

Мілетич брав участь у конкурсі аматорських фільмів у Парижі в 1933 році з його «Пословами консула Доргена» та отримав нагороду від Луї Люм'єра. Його фільм 1937 року «Шешир» став першим хорватським фільмом, знятим зі звуком. У Незалежній Державі Хорватія Мілетич зняв три фільми про культуру для німецького Tobis Film: Hrvatski kipari, Hrvatski seljački život і Agram, die Hauptstadt Kroatiens. Хоча всі три фільми спочатку вважалися втраченими, Даніель Рафаеліч виявив Hrvatski seljački život у Віденському кіноархіві в 2004 році, а в 2008 році виявив Agram, die Hauptstadt Kroatiens в німецькому кіноархіві.

У 1942 році Мілетич зняв фільм «Барок у Хорватії» про життя графа Янко Драшковича. У 1944 році Мілетич зняв повнометражний фільм «Лісінський» про хорватського композитора Ватрослава Лісінського. Останні місяці Другої світової війни він провів, працюючи над збереженням фільмів хорватського державного інституту Hrvatski slikopis.

У 1967 році отримав премію Владимира Назора за життєві заслуги в кіномистецтві. Премія Октавіян щорічно присуджується Хорватською асоціацією кінокритиків у рамках Днів хорватського кіно.

Примітки[ред. | ред. код]