Октавіян Мілетич
Октавіян Мілетич | |
---|---|
хорв. Oktavijan Miletić | |
Дата народження | 1 жовтня 1902[1][2] |
Місце народження | Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина |
Дата смерті | 17 серпня 1987[1][2] (84 роки) |
Місце смерті | Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ |
Поховання | Мирогойське кладовище[3] |
Громадянство | СФРЮ |
Професія | оператор-постановник, кінорежисер, актор |
IMDb | ID 0587293 |
Октавіян Мілетич (хорв. Oktavijan Miletić; 1 жовтня 1902, Загреб — 17 серпня 1987, Загреб) — хорватський кінооператор і режисер. Його авангардна творчість у період з 1928 по 1945 роки залишається однією з основ хорватського кіно.
Біографія[ред. | ред. код]
Мілетич був одним із засновників Загребського кіноклубу в 1928 році.
Мілетич брав участь у конкурсі аматорських фільмів у Парижі в 1933 році з його «Пословами консула Доргена» та отримав нагороду від Луї Люм'єра. Його фільм 1937 року «Шешир» став першим хорватським фільмом, знятим зі звуком. У Незалежній Державі Хорватія Мілетич зняв три фільми про культуру для німецького Tobis Film: Hrvatski kipari, Hrvatski seljački život і Agram, die Hauptstadt Kroatiens. Хоча всі три фільми спочатку вважалися втраченими, Даніель Рафаеліч виявив Hrvatski seljački život у Віденському кіноархіві в 2004 році, а в 2008 році виявив Agram, die Hauptstadt Kroatiens в німецькому кіноархіві.
У 1942 році Мілетич зняв фільм «Барок у Хорватії» про життя графа Янко Драшковича. У 1944 році Мілетич зняв повнометражний фільм «Лісінський» про хорватського композитора Ватрослава Лісінського. Останні місяці Другої світової війни він провів, працюючи над збереженням фільмів хорватського державного інституту Hrvatski slikopis.
У 1967 році отримав премію Владимира Назора за життєві заслуги в кіномистецтві. Премія Октавіян щорічно присуджується Хорватською асоціацією кінокритиків у рамках Днів хорватського кіно.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
|