Загреб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 45°49′00″ пн. ш. 15°59′00″ сх. д. / 45.81667° пн. ш. 15.98333° сх. д. / 45.81667; 15.98333

Загреб
—  місто  —
Місто Загреб
хорв. Grad Zagreb
Площа бана Єлачича
Площа бана Єлачича
Прапор
Прапор
Герб Загреб }}}
Герб
Прізвисько: Bijeli Zagreb grad
Координати: 45°49′00″ пн. ш. 15°59′00″ сх. д. / 45.81667° пн. ш. 15.98333° сх. д. / 45.81667; 15.98333
Країна Хорватія Хорватія
Регіон Загреб
Перша згадка 1094
Статус міста 1242
Уряд
 - Мер Мілан Бандич
Площа
 - місто 171 км²
Висота над р.м. 158 м 
Найбільша висота 1035 м 
Найменша висота 122 м 
Населення (2011[1])
 - місто 686 568
 - Густота 4130/км²
 - Агломерація 795 212
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 10000
Телефонний код(и) 385-1
Веб-сайт: zagreb.hr
Розташування міста на мапі Хорватії
Розташування міста на мапі Хорватії

Загреб (хорв. Zagreb) — столиця Хорватії. Найбільше місто країни і її економічний, політичний і культурний центр.

Місто розташоване на північному заході Хорватії, вздовж річки Сава на південних схилах гори Медведниця та знаходиться на висоті близько 122 м над рівнем моря.

Назва[ред.ред. код]

Легенда про походження назви міста Загреб розповідає, що ніби під час військового походу ватажок хорватського загону на привалі встромив меч у землю, і звідти забило джерело крижаної води. «Загрібати», — вигукнув ватажок, і воїни — хто шоломом, а хто просто долонями почали «загрібати» і жадібно пити смачну воду. Інша ж версія (правдоподібніша) каже, що назва міста пішла від старохорватського слова загреб, що означало «насип, зміцнення, городище».

Історія[ред.ред. код]

Перша згадка про місто відноситься до 1094 року, коли угорський король Ласло I заснував єпископство у поселенні на пагорбі Каптол. У той час населені пункти Градец і Каптол, що зараз входять до складу ​​міста Загреб, представляли собою два незалежних поселення.

Загреб (Аграм) у 1689 році, з гравюри Янеза Вайкарда Вальвасора

У 1242 році Градец Золотою буллою хорватсько-угорського короля Бели IV проголошений вільним королівським містом.

На початку XVII століття Градец і Каптол остаточно зливаються в одне місто, єпископство Каптола перейменовується в архієпископство Загреба.

У 1669 році єзуїти засновують першу гімназію і академію. Ця дата вважається датою заснування Загребського університету, одного з найстаріших у Європі. Незабаром Загреб стає культурним центром країни та одним з найбільших міст посавської Хорватії.

У 1776 році з Вараждина в Загреб переносяться засідання хорватського королівського віче (уряду), після чого місто фактично набуває столичного статусу.

У 1851 році бан Йосип Єлачич об'єднав Каптол і Градец в Загреб.

За часів Австро-Угорської імперії місто носило назву Аграм[2].

25 червня 1991 року Сабор Республіки Хорватія оголосив незалежність Хорватії та проголосив Загреб її столицею.

Районування[ред.ред. код]

Загреб поділяється на дві частини — «Верхнє місто» (Горні град, Градец(ь)) і «Нижнє місто» (Доньї град):

  • «Верхнє місто» — історичний центр зі старовинними будівлями. Саме тут розташовуються архітектурні пам'ятки: готична церква Святого Марка, барокова святої Катерини, палац з капелою Святого Степана, храм святого Марка з мозаїчним дахом і кафедральний собор Вознесіння Діви Марії.
  • «Нижнє місто» — це сучасні багатоповерхівки, прямі та рівні вулиці, численні пам'ятки мистецтва і парки. Центр Нижнього міста називається «Зеленою підковою», що утворена гарними алеями, скверами, площами і фонтанами.

Від Нижнього до Верхнього міста можна дістатися на спеціальному фунікулері.

Демографія[ред.ред. код]

Загреб — найбільше місто Хорватії і єдине, чиє населення (з урахуванням передмість) перевищує 1 млн жителів, що становить більше 20% населення країни.

Динаміку змінюваності чисельності населення Загреба з середини XIX століття дотепер демонструє нижче наведена Таблиця:

Чисельність населення (за роками)[3]
1857 1869 1880 1890 1900 1910 1921 1931 1948 1953 1961 1971 1981 1991 2001
48 266 54 761 67 188 82 848 111 565 136 351 167 765 258 024 356 529 393 919 478 976 629 896 723 065 777 826 779 145

Національний склад Загреба досить однорідний: за даними перепису населення 2001 року, 91,94% жителів міста складали хорвати. Згідно з тими ж даними, в місті проживали 40 066 представників етнічних меншин; найбільші з них — серби (18811 чол., 2,41%), боснійці (6204 чол., 0,80%), албанці (3389 чол., 0,43%), словенці (3225 чол., 0,41%), цигани (1946 чол, 0,25%), чорногорці (1131 чол., 0,17%) і македонці (1315 чол., 0,17%).

Більшість населення (бл. 90%) сповідує католицизм, є також невелика православна і мусульманська меншість.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Загреба континентальний, виражені 4 пори року. Середня температура взимку — 1 °C, влітку — 20 °C. Як правило, в Загребі доволі спекотний травень, особливо кінець місяця — температура перевищує 30 °C. Для зими звичні снігопади; осінь, як правило, дуже дощова.

Клімат Загреба
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 3,1 6,1 11,3 16,4 21,3 24,6 26,7 26,2 22,3 16,2 9,3 4,4 15,7
Середній мінімум, °C −4 −2,5 0,9 4,9 9,2 12,7 14,2 13,7 10,4 5,8 1,8 −1,9 5,4
Норма опадів, мм 48.6 41.9 51.6 61.5 78.8 99.3 81.0 90.5 82.7 71.6 84.8 63.8 856.1
Джерело: worldweather.org

Економіка[ред.ред. код]

Цетральний банк країни — Національний банк Хорватії (Hrvatska narodna banka)

Найважливішими галузями економіки в Загребі є: виробництво електроприладів, хімічна, фармацевтична і текстильна промисловість, а також різноманітні підприємства харчо-смакової промисловості. Загреб є міжнародним торгівельним та бізнес-центром на жвавому перехресті між Центральною та Східною Європою.[4].

Столиця Хорватії має найвищий номінальний ВВП на душу населення у країні (зокрема, $ 19 132 в 2005 році). Тут зосереджено (мають юридичну прописку) понад третина всіх хорватських компаній і близько 40% робочої сили Хорватії. У Загребі, зокрема, розташовані головні офіси практично всіх національних банків, підприємств комунальної сфери та громадського транспорту, найважливіших економічних суб'єктів країни. Серед них штаб-квартири найбільших хорватських компаній: Franck d.d., Kraš, Croatia Airlines, Croatia osiguranje d.d., Croatia Records, HT, INA, Konzum, Ledo, Pliva, RIZ, Tisak, Vipnet тощо. Також у хорватській столиці розташовані представництва численних зарубіжних виробників і торгівельних компаній, банків тощо. Так, у 2006 році частка Загреба склала 52% від загального обороту і 60% від загальних прибутків компаній у Хорватії, місто забезпечило 35% експорту країни і прийняло 57% імпорту в країну[5].

У Загребі інтенсивно розвивається туризм. Пропозиція послуг на цьому ринку є диверсифікованою. Загребські готелі у діапазоні від великих, високого класу, в тому числі мережевих, до невеликих пансіонів і напівпансіонів з розміщенням у приватних будинках. У Загребі працюють три п'ятизіркові готелі (Westin, Sheraton, Regent Esplanade) і 10 чотиризіркових.

Транспорт[ред.ред. код]

Фунікулер Загреба

Загреб знаходиться в центрі розгалуженої транспортної мережі. Великі сучасні автомагістралі йдуть від міста на схід, у напрямку Славонії, Белграда і Осієка (A3); на північний схід, у напрямку Чаковця, Вараждинa і Угорщини (A4); на південний захід, у напрямку Карловаца, Рієки і Спліта (A1); на північний захід, у бік Словенії і Західної Європи (A2); на захід, у напрямку Брегани і Любляни (A3). У напрямку Сісака і Баня-Луки на південний схід в наш час[Коли?] будується автомагістраль (A11). Залізниці пов'язують Загреб з найбільшими містами Хорватії та сусідніх країн. У центрі міста розташовані великий автобусний і залізничний вокзали.

Аеропорт Загреба знаходиться за 17 кілометрів від міста. Пропускна здатність — 2 мільйони пасажирів у 2007 році.

Міський транспорт представлений розгалуженою мережею трамвайних та автобусних маршрутів, а також фунікулерною лінією на Томічевій вулиці в історичному центрі міста, що зв'язує Верхнє і Нижнє місто. Розроблено план будівництва міського метро, ​​перша лінія планується до відкриття в 2012 році.

Освіта та культура[ред.ред. код]

Загреб — головний освітньо-культурний осередок Хорватії, тут розташовані, Університет, десятки театрів, в тому числі 9 комунальних, музеїв і художніх галерей, численні бібліотеки, кінотеатри та інші заклади культури.

Головним вишем міста і країни є Загребський університет, до складу якого (2010) входять 29 факультетів і 3 академії (Мистецька, Театральна і Музична). У Загребі міститься найвища наукова установа Хорватії — Хорватська академія наук і мистецтв та головна наукова бібліотека країни — Національна й університетська бібліотека Загреба.

Найвідомішим театром міста є Хорватський національний театр, створений в 1895 році і розташовується в чудовому будинку, який був побудований в тому ж році і по праву вважається однією з архітектурних перлин міста. Серед інших комунальних театрів — Міський драматичний ім. Гавелла, театр оперети «Комедія», молодіжний театр, театр сатири «Керемпух», Загребський ляльковий, театр «Трешня» на Трешнєвці, театр «ЖАР ПТИЦЯ», театр «TEATAR &TD»[6], також у місті півсотні театральних товариств, труп, студій, приватних театрів і сцен тощо[7].

Найвідомішим концертним майданчиком є ​​Концертний зал імені Ватрослава Лисинського.

Один з найбільш примітних музеїв Загреба — Музей Мімара. У його колекції більше 3700 творів мистецтва, з давнини до наших днів. Також примітна — Галерея старих майстрів Штросмаєра (в приміщенні Академії наук) з великим зібранням європейського живопису XIV—XIX століть. Палац Кловіч (хорв. Klovićevi dvori «Кловичів двір») — галерея на сході Верхнього Міста. У ній знаходяться твори із зібрань низки хорватських колекціонерів-меценатів, наприклад Оскара Хермана або Вінка Перчича (Vinko Perčić).

Інші загребські музеї та галереї:

Великим загребським парком є Максимір — тут полюбляють проводити дозвілля містяни. Також у Максимірі розташований однойменний стадіон і Загребський зоопарк.

Загреб є місцем проведення ряду важливих фестивалів, таких як Animafest, всесвітній фестиваль анімаційних фільмів, що проводиться кожен парний рік, то Міжнародний фольклорний фестиваль, театральний фестиваль Eurokaz, фестиваль сучасного танцю. У місті також проходять кінофестивалі — Загребський кінофестиваль, і особливо цікавий ZagrebDox, фестиваль документального кіно. З музичних фестивалів, що відбуваються у Загребі, — Zagrebfest, одна з найстаріших подій у хорватській поп-музиці, фестиваль авангардної музики «Загребське музичне бієннале» (Muzički Biennale Zagreb) по непарних роках, а також фестиваль Загребської філармонії. Починаючи з 1996 року загребські вулиці стали місцем проведення міжнародного мультимедійного фестивалю вуличних виконавців. Влітку в місті часто влаштовують концерти просто неба, переважно у Верхньому місті (зокрема, у рамках міського фестивалю «Літо у Верхньому місті» / Ljeto na Gornjem gradu).

ЗМІ[ред.ред. код]

Загреб є одним з медіа-центрів Південно-Східної Європи.

Біля будівлі HRT «на Прислав'ю»

У місті розташована штаб-квартира головного хорватського телерадіомовника Хорватська радіотелевізія (Hrvatska radiotelevizija, HRT), утвореного шляхом злиття Хорватського Радіо, що розпочало свою роботу в 1926 році, та Хорватського телебачення, заснованого як TV Zagreb у 1956 році. Хорватське телебачення є найпопулярнішим у регіоні Південно-Східної Європи. Офіс HRT зі студіями розташований за адресою: Prisavlje 3, відтак ця назва — Прислав'є стала називною щодо хорватського телебачення (на кшталт Хрещатик, 26 в Україні).

У Загребі діють також 2 потужних комерційних телемовники: Nova TV (Remetinečka cesta, 139), що належить міжнародній компанії СМЕ, та RTL Televizija (Krapinsk, a 45), що належать RTL Group. Крім того, у хорватській столиці працюють менші приватні телевезійники, як то OTV і Z1, з регіонально орієнтованим контентом на Загреб і його околиці. У місті транслюються і перший хорватський бісзнес-канал Kapital Network та музичний канал Croatian Music Channel, що є доступними у кабельних мережах.

Із Загреба здійснюють мовлення ціла низка радіостанцій, серед яких найпопулярнішими є: Хорватське радіо (Hrvatski radio) на 3 канали, радіо «Слєме» (Radio Sljeme), 101-радіо (Radio 101), «Народне радіо» (Narodni radio), радіо «Цибона» (Radio Cibona) тощо.

Перші щоденні газети в Загребі почали виходити ще в 1784 році (Agramer deutsche Zeitung). Сьогодні Загреб є осереддям найбільшого газетного холдингу в Хорватії. Його власником є компанія Europapress Holding (EPH, Koranska, 2), одна з найпотужніших компаній Європи цього сектору, що нині видає п'ять щоденних газет і 30 журналів. Натиражніші щодені газети країни Jutarnji list та Sportske novosti належать EPH, Večernji list (заснована 1959) i 24sata — у складі австрійського медійного концерну Styria Medien AG, Značajan je («Це важливо») та Vjesnik («Вісник»).

Загреб є місцем зосередження найбільш відвідуваних інтернет-порталів у Хорватії: Index.hr, Net.hr, Oglasnik.hr тощо.

Визначні місця[ред.ред. код]

Могила Ф. Туджмана на кладовищі Мірогой
  • Верхнє місто — історичний центр колишнього поселення Градец. Розташований на вершині високого пагорба, з'єднаний з Нижнім містом фунікулером. Найбільш примітні:
    • Церква св. Марка з мозаїчним дахом з різнокольорової черепиці. Побудована в 1242 році, з тих пір багато разів перебудовувалася. Мозаїка на даху, що зображає герби Хорватії, Славонії, Далмації і Загреба виконана в XIX столітті.
    • Вежа Лотршчак. Побудована в XIII столітті. Від її підніжжя відкривається чудовий вид на Загреб.
    • Церква св. Катерини. Побудована єзуїтами в 1632 році, один з найкращих зразків барокової церковної архітектури Хорватії.
    • Кам'яна брама. Найстаріша споруда Загреба, побудована на початку XIII століття. У брамі — крихітна каплиця з шанованою іконою Богоматері.
  • Кафедральний собор Вознесіння Діви Марії. Розташований в історичному центрі колишнього Каптола. Перший храм на цьому місці, що називався храмом св. Степана, був побудований в 1175 році, з тих пір багато разів перебудовувався, в останній раз в 1880 році в неоготичному стилі. Висота веж собору — 108 метрів.
  • Площа бана Єлачича. Центральна площа Нижнього міста. Будівлі на ній належать до найрізноманітніших архітектурних стилей: від класицизму та бароко до модерну. У центрі площі — кінна статуя бана Єлачича.
  • Площа маршала Тіто, з розташованим на ній будинком Хорватського Національного театру (1895 рік) і будівлею Загребського Університету (1856 рік).
  • Площа короля Томіслава, найбільша площа-парк Загреба. З південного боку знаходиться будівля залізничного вокзалу, з північної — витончений павільйон мистецтв (1896 рік), де розміщується музей. На площі стоїть пам'ятник королю Томіславу (1947 рік).
  • Кладовище Мірогой — одне з найкрасивіших кладовищ в Європі, засноване в XIX столітті на ділянці, якою володів Людевіт Ґай.

Персоналії[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Загреб має побратимські стосунки з такими містами[8]:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]