Ометеотль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ометеотль (Два бога) — божество з ацтекського пантеону, що виступає у двоїстій жіночо-чоловічий формі. За деякими міфами є уособленням (або одним з іменем) Першотворця. Є покровителем 1 терцени (1 Крокодил — 13 Очерет) священного календаря (тональпоуаллі).

Характеристика[ред. | ред. код]

Стосовно Ометеотля існують різні міфи. Відповідно розуміння ацтеками сутності цього божества розвивалося зі зміцненням державності. За деякими з них він тлалламанак (дає основу землі) і тлаллічкатл (одягає землю бавовною), він чорне і червоне, день і ніч. Разом з тим ясно висловлює єдине начало, єдину дійсність, володіючи одночасно двома властивостями: чоловічим і жіночим (Ометекутлі й Омесіуатль), він розуміється як творче ядро, є загальною основою життя і всього існуючого. Світ, сонце, зірки отримують своє буття від Ометеотла, все залежить від нього. В силу своєї основної творчої функції він є матір'ю і батьком богів, він створює інші природні сили, обожнені релігією ацтеків. В свою чергу цей бог мешкає в Омейокані (місце дуальності), що знаходиться вище тринадцяти небес.

Ометеотль є узагальненою назвою богів Ометекутлі та Омесиуатль, які водночас є уособленням Тонакатекутлі та Тонакасіуатль, тобто є уособленням жіночого та чоловічого.

За іншими версіями міфу Ометеотль лише назва Тонакатекутлі і Міктлантекутлі, що створили нових людей. Втім обидва міфи пов'язані зі створенням людей та усього навколишнього.

Такі протиріччя, на думку дослідників, можуть бути викликані неацтекської першоприродою міфології Ометеотля. Вони запозичили його від чичимеків, напевне від теочичимеків. Тому з розвитком власної державності, включенням земель, де володарювали чичимеки, ацтеки намагалися прилаштувати міф про Ометеотля до їх власної космології.

Часто зображується стариганом з подвійним дзеркалом у руці, що дме вночі та світиться вдень. В цьому, вважають низка вчених, відобразився вплив міфів про Тецкатліпоку. Інші — навпаки: старовинний міф (часів кочових науа) про Ометеотля «передав» частину своїх рис різним богам, що в подальшому стали ключовими у народів Месоамерики. Як доказ наводяться деякі вказівки у міфах, за якими Ометеотля був батьком богів — Тецкатліпоки чорного (власне Тецкатліпока), Тецкатліпоки червоного (Шіпе-Тотек), Тецкатліпоки білого (Кецалькоатля), Тецкатліпоки синього (Уїцилопочтлі). Цей варіант напевне є пізньою адаптацією ацтекських жерців та філософів-тламатіні. Інколи Ометеотль і є обома Тецкатліпоками (чорного і червоного). Проте в усіх міфах особливістю цього бога є двоїстість.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Mann, Charles C. 1491: New Revelations of the Americas Before Columbus. New York: Alfred A. Knopf, 2005.
  • López Austin, Alfredo (1980) Cuerpo humano e Ideología. Las concepciones de los antiguos nahuas. México D.F.: UNAM, 2 vols.
  • Miguel Leon-Portilla, Native Mesoamerican Spirituality, Jun 27 2002.