Осло-Центральне (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осло-Центральне
Транспортна мережа Oslo Commuter Raild[1]
Дата створення / заснування 12 лютого 1987
Зображення
Зображення інтер'єру
Коротка назва Oslo S
Країна  Норвегія
Адміністративна одиниця Осло[d]
Часовий пояс CET і CEST
Власник Bane NOR Eiendomd[2]
На заміну Oslo East Stationd і Oslo West Stationd
Архітектор Arne Henriksend
Дата офіційного відкриття 1980
Сусідня станція Nationaltheatret Stationd, Tøyen Stationd, Bryn Stationd, Hellerud Stationd, Loenga Stationd, Ski Stationd і Lillestrøm Stationd
Обслуговується маршрутом FLY1 Drammen–Oslo Airportd, FLY2 Stabekk–Oslo Airportd, F4 Bergen–Oslo Sd, F5 Stavanger–Oslo Sd, F6 Oslo S–Trondheim Sd, RE10 Drammen–Lillehammer–(Dombås)d, RE11 Skien–Eidsvolld, R12 Kongsberg–Eidsvolld, R13 Drammen–Dald, R14 Asker–Kongsvingerd, RE20 Oslo S–Gothenburgd, R21 Stabekk–Mossd, R22 Oslo S–Rakkestadd, R23 Oslo S–Skid, RE30 Oslo S–Gjøvikd, R31 Oslo S–Jarend, L1 Spikkestad–Lillestrømd і L2 Stabekk–Skid
Залізнична лінія Drammen Lined, Gjøvik Lined, Trunk Lined, Гардермуен, Østfold Lined і Follo Lined
Розташований на лінійному об'єкті Trunk Lined[3]
Кількість посадкових країв платформ 19
Кількість колій обслуговування 19
Оператор Vyd, Vy Gjøvikbanend, Flytoget ASd, Go-Ahead Norged, SJ Norged, Vy Togd і SJ AB
Станція пересадки Єрнбанеторґеd, Jernbanetorgetd і Jernbanetorget Td
Стан використання використовується[d]
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Код залізничної станції OSL
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Осло-Центральне у Вікісховищі

Координати: 59°54′39″ пн. ш. 10°45′11″ сх. д. / 59.91110000002777269° пн. ш. 10.75330000002777808° сх. д. / 59.91110000002777269; 10.75330000002777808

Осло-Центральне (норв. Oslo sentralstasjon) — головна залізнична станція Осло та найбільша залізнична станція всієї норвезької залізничної мережі. Має пересадку на метростанцію Єрнбанеторгет. Це кінцева станція ліній Драмменбанен[en], Гардермуенбанен, Йовікбанен[en], Говедбанен[en] та Естфоллбанен[en]. Обслуговує експрес, регіональні та місцеві залізничні перевезення чотирма компаніями. Залізничною станцією керує Bane NOR[en], а її дочірня компанія з нерухомості Bane NOR Eiendom[en] володіє станцією, і була відкрита в 1980 році.

Осло-Центральне було побудовано на місці старої станції Осло-Східне (Oslo Østbanestasjon, Oslo Ø), поєднання колишньої східної і західної станцій стало можливим після відкриття Осло-тунелю. Осло-Центральне має 19 колій, 13 з яких мають сполучення через Осло-тунель. Станція має два вокзали: будівлю старого вокзалу Осло-Східне та новіший головний вокзал Осло-Центральне. У кожному вокзалі розташований великий торговий центр. Площа перед вокзалом має назву Єрнбанеторгет.

Сервіс[ред. | ред. код]

Чотири залізничні компанії пропонують комбінацію швидкісних, регіональних і приміських поїздів на додаток до послуги Flytoget (швидкісний поїзд до аеропорту).

Колії[ред. | ред. код]

Станція має 19 колій.

Колії 2–12 мають сполучення через Осло-тунель, що прямує на захід. Усі місцеві поїзди використовують тунель, а отже, ці колії. Через правосторонній рух, зазвичай колії 2–7 використовуються для поїздів, що прямують на захід, колії 7–12 для поїздів, що прямують із тунелю на схід або південь, а колії 13–19 для поїздів, що прямують зі станції на схід або південь.

Пересадки[ред. | ред. код]

Осло-Центральне та Єрнбанеторгет — найбільший транспортний вузол Норвегії, що обслуговується автобусами, трамваями та метро.

  • Пересадка на всі п'ять ліній метро можно здійснити через станцію метро Єрнбанеторгет
  • Трамваї та деякі міські автобуси зупиняються біля вокзалу на Єрнбанеторгет
  • Автовокзал[en] міжміського сполучення розташовані за 200 метрів від залізничної станції.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://www.vy.no/files/eyx1eny7/vyno-production/511b4354c2a566cdc30204d467592495f2620fa8.pdf
  2. https://banenoreiendom.no/oslo-s1
  3. Bjerke T., Holom F. Banedata 2004: Data om infrastrukturen til jernbanene i Norge — 3 — Hamar, Oslo: Norsk jernbanemuseum, Norsk Jernbaneklubb, 2004. — С. 54. — 384 с. — ISBN 978-82-90286-28-1