Особистісно зорієнтоване навчання

Особистісно зорієнтоване навчання — це процес суб'єкт-суб'єктної взаємодії учня і вчителя, метою якого є засвоєння предметних знань, вироблення відповідних умінь і навичок як засобу саморозвитку особистості, її становлення як суб'єкта освітньої діяльності.

Загальна характеристика

Актуальність проблеми особистісно зорієнтованого навчання зумовлена необхідністю подолання суперечностей між запитами сучасного суспільства і пропозицією шкільної освіти. Особистісно зорієнтоване навчання як методологічна основа української школи задеклароване в нормативних документах Міністерства освіти й науки, зокрема як нова парадигма освіти: «…основним шляхом модернізації української школи загалом і літературної освіти зокрема є її розвиток на принципах особистісно зорієнтованого навчання».

Особистісно зорієнтоване навчання може впроваджуватися в практику роботи школи як філософія і як методична модель.

У першому випадку його сутність більше проявляється на рівні стилю спілкування учителів і учнів, внутрішньошкільної атмосфери.

Методична модель передбачає поряд з ознаками, властивими ОЗОН як методології навчання, включення учня в освітній процес, урахування його суб'єктного досвіду, прагнень і зацікавлень, спрямованості, особливостей пам'яті, уваги, уяви, мислення на всіх етапах навчального процесу, тобто реальної побудови суб'єкт-суб'єктних взаємин.

Сутність, ознаки, психологічні й дидактичні основи

Сутність особистісно зорієнтованого навчання полягає у створенні умов для особистісного й читацького розвитку школяра, формування життєвих компетентностей.

Ключовими ознаками особистісно зорієнтованого навчання є:

1. Опора на суб'єктний досвід школяра (емоційно-оцінне ставлення до виучуваного).
2. Суб'єкт-суб'єктні відносини між учасниками навчально-виховного процесу (учень стає суб'єктом діяльності, коли може впливати на цю діяльність).
3. Діяльнісна основа (школяр навчається самостійно здобувати і застосовувати знання).

Упровадження особистісно зорієнтованого навчання в практику роботи школи передбачає внесення змін:

• до змісту освіти, у структурі якого мають знайти відображення не тільки інформаційний, діяльнісний, а й рефлексійний компоненти, і який повинен передбачати зміну ролей учасників освітнього процесу;
• до шкільних підручників за рахунок кардинального зменшення у їхній структурі кількості інформаційних текстів; збільшення запитань і завдань дослідницького й творчого характеру; добір матеріалів, які б спонукали школяра до діалогу (з автором, критиками, самим письменником тощо); забезпечення рефлексійної діяльності учня над прочитаним;
• до календарних і поурочних планів, де мають відображатися діагностично й процесуально поставлені цілі занять, процес оволодіння учнями навичками діяльності, різнорівневі завдання, запитання тощо;
• до організації навчального процесу (перевага активних та інтерактивних методів, групової, парної й індивідуальної форм навчання, зміна системи оцінювання навчальних досягнень учнів тощо);
• до ведення учнівських зошитів (обов'язковими є записи цілей вивчення теми, окремого уроку, рефлексії тощо);
• до системи контролю за діяльністю вчителя (оцінка уроків з точки зору відповідності їх принципам особистісно зорієнтованого навчання, зусиль учителя на заохочення учнів до вияву суб'єктного досвіду і т. ін.).

Кінцевим результатом реалізації ОЗОН є зростання рівня внутрішньої мотивації учня, зниження рівня тривожності, зростання впевненості у своїх силах, розвиток самостійності, формування позитивної Я-концепції, оволодіння ним етапами навчальної діяльності, формування відповідних компетенцій, наслідком чого є підвищення успішності.

Відмінність від інших методичних систем

ОЗОН є принципово новою освітньою системою, попри те, що окремі його елементи легко впізнавані, більше того, наявні в інших методиках. Увібравши в себе елементи інших методик (розвивального, модульно-рейтингового навчання, педагогіки співробітництва та ін.), ОЗОН від інших педагогічних систем відрізняється тим, що жодна з них не ставила за мету зробити учня суб'єктом навчальної діяльності, створити умови для його самовизначення й самореалізації. У повній відповідності з системною природою особистісно зорієнтованого навчання його структурні елементи утворюють нову інтегративну якість, яка не є простою сумою якостей складників.

Для особистісно зорієнтованого навчання характерні:

1. Спрямованість на вироблення компетентностей (комунікативних, полікультурних, ділових, інформаційних, самоорганізації і саморозвитку) як найзагальніших здібностей, базованих на знаннях, уміннях, емоційному ставленні, ціннісних орієнтаціях, індивідуальних психофізіологічних особливостях.
2. Навчання школяра за індивідуальною траєкторією (як ідеальна модель).
3. Урахування стилю навчальної діяльності учня і вчителя через відповідне методичне забезпечення (перспективна модель).
4. Побудова навчального процесу на суб'єкт-суб'єктній основі через вироблення в школяра умінь цілевизначення, планування, організації навчальної діяльності, її рефлексії та оцінки, створення ситуації вибору мети навчання, рівня домагань, способу опрацювання інформації (реальна для сьогодення модель).

Структура уроку

Урок у системі особистісно зорієнтованого навчання має таку структуру:

1. Мотиваційний етап.
   1. З'ясування (забезпечення) емоційної готовності.
   2. Актуалізація суб'єктного досвіду.
   3. Актуалізація опорних знань.
2. Цілевизначення та планування.
3. Опрацювання навчального матеріалу.
4. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Дидактичні складники

1. Навчальний матеріал:
   • в особистісно зорієнтованій навчальній програмі головною метою є розвиток кожного учня (знання виступають засобом, а не метою розвитку); від формування знань, умінь і навичок (ЗУНів) як головної освітньої мети, яка забезпечує соціальну компетентність, до створення умов для розкриття суб'єктного досвіду учня, його природної психічної активності як особистості;
   • в основу навчальних програм мають бути закладені всі необхідні умови для оволодіння тими видами діяльності, які дають учневі широку орієнтацію в системі суб'єктно-об'єктних і суб'єктно-суб'єктних відносин, де учень виступає активним творцем цих відносин (а не тільки їхнім спостерігачем);
   • написання календарних і поурочних планів з урахуванням вимог особистісно зорієнтованого навчання;
   • організація навчального матеріалу (має забезпечувати виявлення суб'єктного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання; можливість вибору для учня під час виконання завдань, вирішення задач);
   • виклад знань у підручникові (учителем) повинен бути спрямований не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, але й на перетворення наявного досвіду кожного учня; — особливості дидактичного матеріалу: включає завдання не тільки різнорівневі, але й різнопланові, які: а) дозволяють учневі вести пошук власних шляхів вирішення задачі; б) спонукають до аналізу використаних способів виконання завдання; в) різнотипні за прийомами виконання;
   • матеріал підручника: зміст, організація тексту, запитання — повинні спрямовуватися насамперед на розвиток самостійності мислення, а не просте запам'ятовування й відтворення (цьому може сприяти проблемний виклад матеріалу, подача різнопланових (у тому числі й суперечливих) поглядів на одну й ту ж проблему, запитання й завдання проблемного характеру, які б спонукали учня до пошуку власних шляхів її розв'язання, вироблення особистісного ставлення до виучуваного матеріалу.
2. Діяльність учнів:
   • активне стимулювання учня до самооцінної діяльності, яке забезпечує можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;
   • постійне погодження досвіду учня з науковим змістом отримуваних знань;
   • стимулювання учнів до самостійного вибору найбільш значущих для них способів опрацювання навчального матеріалу;
   • осмислення учнем своєї діяльності є обов'язковою вимогою особистісно зорієнтованого навчання; цей шлях починається з формулювання власних цілей вивчення предмета (на семестр, рік, тему, урок).
3. Діяльність учителя (форми, методи і прийоми навчання):
   • застосування загально-логічних і специфічних предметних прийомів навчальної діяльності з урахуванням їхніх функцій в особистісному розвитку;
   • формування картотеки методичних прийомів;
   • завдання обов'язково мають містити поради щодо їх виконання, своєрідні алгоритми дій, заохочувати до пошуку власного шляху розв'язання;
   • зміна підходу до предметного навчання (не як до замкнутого у своєму змісті набору окремих предметів), до виділення й моделювання видів діяльності, через які здійснюється активне ставлення учня до світу;
   • укладання й активне використання опитувальників і анкет;
   • контроль і оцінка не тільки результату, але й головним чином процесу учіння, тобто тих трансформацій, які здійснює учень, засвоюючи навчальний матеріал;
   • в умовах особистісно зорієнтованого навчання найвища оцінка виставляється за виконання завдань, умови яких вимагають вираження особистісного ставлення до пропонованого матеріалу, аналізу різних думок щодо певної проблеми, вибору найбільш раціонального шляху з кількох можливих.

Психологічні складники

1. Особистість є складною системою, у діяльності якої беруть участь біологічні, соціальні й психогенні фактори, і яка, як і кожна складна система, здатна до саморозвитку й самовдосконалення.
2. Рушійною силою саморозвитку особистості є її потреби. Школа повинна сприяти задоволенню особистісних потреб у захисті, стабільності, спілкуванні, знаннях, визнанні, успіхові, самовдосконаленні, самовираженні, самоактуалізації тощо.
3. Акцентування уваги на таких інтегративних показниках розвитку особистості, що дають змогу відслідкувати зміни в її формуванні й засвідчити ефективність упровадження особистісно зорієнтованого навчання: мотивація, самостійність, рефлексивні уміння й позитивна Я-концепція.
4. Обов'язковим є також урахування індивідуальних та вікових психофізіологічних особливостей школяра, психологічних закономірностей навчальної діяльності.

Популяризація

• Всеукраїнський фестиваль педагогічних ідей «Мій особистісно зорієнтований урок» — відкритий форум для вчителів, науковців, представників вищої школи, інститутів післядипломної освіти, управлінської та методичної служб, які вибудовують діяльність на засадах особистісно зорієнтованого навчання (зокрема, з української мови й літератури), готові долучитися до апробації технології ОЗОН у своїй практиці. Ідейний натхненник Фестивалю — Фасоля Анатолій Миколайович.
• Літня школа філолога-ОЗОНівця — майданчик для професійного навчання педагогів. Мета — популяризація ідей особистісно зорієнтованого й компетентнісного навчання, обміну інноваційним педагогічним досвідом, підвищення професійної майстерності педагогів, сприяння розвиткові творчого потенціалу в підготовці до дієвої участі у Фестивалі педагогічних ідей «Мій особистісно зорієнтований урок». Ідея — А. Фасоля, організатор І. Кондратець.
• Друкована продукція, присвячена питанню особистісно зорієнтованого навчання української літератури, — методичний комплекс підручників, навчально-методичних посібників, статей; порад, рекомендацій і розробок уроків, створений упродовж двадцяти років А.Фасолею.
• Бібліографічний список складено Ольгою Угловою
• Книга пам'яті «Окрилення ОЗОНом». До книги увійшли науково-методичні статті А. Фасолі, у яких висвітлено теоретичні й практичні засади ОЗОНу, бібліографія його праць, матеріали, присвячені історії, організації і проведенню Всеукраїнських фестивалів «Мій особистісно зорієнтований урок», започаткованих науковцем, а також спогади колег, друзів, рідних, однодумців. Книга створена за ініціативи й фінансової підтримки ОЗОНівської спільноти педагогів України. Рекомендована для педагогів, методистів, студентів педагогічних спеціальностей, усіх тих, кого цікавить розвиток вітчизняної літературної освіти. Упорядники: Інна Кондратець, Ірина Красуцька, Оксана Гаврилюк.
• Сайт ОЗОН — сайт педагогічної творчості; продовження справи життя А. Фасолі; місце публікації теоретичних здобутків ОЗОН та координації спільноти. Адміністратор сайту — син Тарас Фасоля.
• «ОЗОНівська Спільнота» — загальнодоступна група у Facebook, яка була створена у 2015 р.; у 2020 р. нараховує 2,7 тис. .учасників/учасниць .За визначенням адміністраторів, це об'єднання людей, що прагнуть змін. Переважна більшість учасників спільноти — освітяни, зокрема, учителі української й світової літератури.

Джерела

• Окрилення ОЗОНом: книга пам'яті Анатолія Миколайовича Фасолі. [Упорядники І. Кондратець, І. Красуцька, О. Гаврилюк] — Житомир: Видав. ПП «Рута» 2019 2019. — 660 с., іл. (книга поширюється на умовах вільної ліцензії Creative Commons Із зазначенням автора - Розповсюдження на тих самих умовах 4.0 Міжнародна).

Література

• Фасоля, А. М. Особистісно зорієнтоване навчання: сутність, основи. технології: курс лекцій для слухачів курсів підвищ. кваліфікації пед. кадрів / А. М. Фасоля, О. В. Гаврилюк ; Ін-т педагогіки АПН України, Рівнен. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти, Лаб. особистісно зорієнтованого навчання укр. л-ри. — Рівне: Юлат, 2008. — 131 с.: рис., табл. -Бібліогр.: с. 131.
• Фасоля, А. М. Компетентнісний підхід до навчання / А. М. Фасоля // Перспективні педагогічні технології в системі неперервної освіти: матеріали Всеукр. наук.-пошук. конф., м. Київ, 19 листоп. 2004 р. / Київ. міжнар. ун-т; Ін-т педагогіки АПН України. — Київ, 2005. — С. 225—232.
• Фасоля, А. М. Концептуальні засади створення підручника української літератури з урахуванням положень діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів / А. М. Фасоля // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. пр. / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т педагогіки. — Київ, 2017. — Вип. 18. — С. 231—242. — Бібліогр.: 13 назв.
• Фасоля, А. М. Культурологічна парадигма особистісно зорієнтованої освіти: входження особистості у світ культури // Гуманізм та освіта: зб. матеріалів Х Міжнар. наук.-практ. конф., м. Вінниця, 14–16 верес. 2010 р. — Вінниця, 2010. — С. 11–15
• .Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: сутність, основи, практика впровадження / А. М. Фасоля // Особистісно зорієнтований урок літератури. З досвіду роботи / А. М. Фасоля, Н. С. Кручко, В. А. Рябус; упор. Г. О. Федяй, А. М. Фасоля. — Київ, 2005. С. 5–9. — (Бібліотека «Шк. світу». Серія «Українська мова та література»).
• Фасоля, А. М. На порозі особистісно-зорієнтованого навчання / А. М. Фасоля // Укр. мова і літ. в шк. — 2004. — № 1. — С. 16–19.
• Фасоля, А. М. Науково-методичне забезпечення особистісно зорієнтованого навчання української літератури / А, М, Фасоля, М. А. Піддубний // Школа. — 2010. — № 7. — С. 38–42
• .Фасоля, А. М. Особистісно зорієнтоване навчання: методологія, методика, технологія / А. М. Фасоля // Нова пед. думка (Рівне). — 2009. — № 4. — С. 54–57.
• Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: багато запитань з приводу однієї проблеми / А. М. Фасоля // Укр. мова та літ. — 2003. — № 34. — С. 27–32.
• Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект / А. М. Фасоля // Укр. мова та літ. — 2003. — № 44. — С. 21–24.
• Фасоля, А. М. Особистісно зорієнтоване навчання на уроках літератури / А. М. Фасоля // Зарубіж. літ. — 2007. — № 47. — С. 8–12
• .Фасоля, А. М. Особистісно зорієнтоване навчання: набутки, проблеми, перспективи / А. М. Фасоля // Нова пед. думка (Рівне). — 2008. — № 4. — С. 144 — 50.
• Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: новий рік. Нові надії. І… старі проблеми / А. М. Фасоля // Укр. мова та літ. — 2005. — № 5. — С. 25–32. 14.Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: психологічний аспект / А. М. Фасоля // Укр. мова та літ. — 2003. — № 37. — С. 3–6.
• Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: цілепокладання, рефлексія, оцінка / А. М. Фасоля // Укр. мова та літ. — 2004. — № 7. — С. 3–17. 16.Фасоля, А. М. Особистісно-зорієнтоване навчання: шлях становлення / А. М. Фасоля // Укр. мова і літ. в шк. — 2006. — № 5. — С. — С. 45–49.

Посилання

• Сайт ОЗОН: особистісно зорієнтоване навчання http://ozonlit.in.ua/
• ОЗОНівська Спільнота у ФБ https://www.facebook.com/groups/176151469392242
• .Бібліографія А.Фасолі з питань особистісно зорієнтованого навчання http://ozonlit.in.ua/
• Фасоля, А. М. Культурологічна парадигма особистісно зорієнтованої освіти: входження особистості у світ культури [Електронний ресурс] / А. М. Фасоля // Гуманізм та освіта: міжнар. наук. -практ. конф. — Текст. дані. — [Україна], 2010. — Режим доступу: http://conf.vntu.edu.ua/humed/2010/txt/Fasolya.php (дата звернення: 24.04.2019.). — Назва з екрану.