Осташко Володимир Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осташко Володимир Іванович
Народився 16 вересня 1924(1924-09-16)
Помер 24 грудня 2016(2016-12-24) (92 роки)
Москва, Росія
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність дипломат
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
Почесна грамота Президії Верховної Ради РРФСР

Володимир Іванович Осташко (16 вересня 1924(19240916) — 24 грудня 2016, місто Москва Російської Федерації) — радянський державний діяч, дипломат, надзвичайний і повноважний посол СРСР в Кенії, 1-й секретар Калузького промислового обласного комітету КПРС. Депутат Верховної ради РРФСР 6-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в робітничій родині. У 1941 році закінчив середню школу.

У 1941 році працював токарем-розточувальником Харківського заводу № 75. Під час німецько-радянської війни був евакуйований до Нижнього Тагілу Свердловської області РРФСР. З 1942 року працював токарем-розточувальником на заводі в Нижньому Тагілі.

Поступив до Бежицького інституту транспортного машинобудування, який перебував в евакуації в Нижньому Тагілі. У 1948 році закінчив Бежицький інститут транспортного машинобудування. Член ВКП(б).

У 1948—1951 роках — змінний майстер, старший майстер дільниці, заступник начальника механічного цеху, в 1951—1952 роках — головний механік Людиновського локомобілебудівного заводу Калузької області.

У січні 1952—1954 роках — директор Людиновської машинно-тракторної станції (МТС).

27 травня 1955 — лютий 1959 року — голова виконавчого комітету Людиновської районної ради депутатів трудящих Калузької області.

10 лютого 1959 — жовтень 1961 року — секретар виконавчого комітету Калузької обласної ради депутатів трудящих.

3 жовтня 1961 — 19 липня 1962 року — 1-й секретар Кіровського районного комітету КПРС Калузької області.

19 липня — 3 жовтня 1962 року — заступник парторга Калузького обласного комітету КПРС у Кіровському територіальному виробничому управлінні по Кіровському району Калузької області.

3 жовтня 1962 — 18 січня 1963 року — секретар Калузького обласного комітету КПРС.

18 січня 1963 — 22 грудня 1964 року — 1-й секретар Калузького промислового обласного комітету КПРС.

22 грудня 1964 — 1 вересня 1965 року — 2-й секретар Калузького обласного комітету КПРС.

У 1965—1967 роках — слухач Вищої дипломатичної школи Міністерства закордонних справ СРСР.

У 1968 році — радник відділу Південної Азії Міністерства закордонних справ СРСР.

У 1968—1972 роках — радник Посольства СРСР в Індії.

У 1974—1982 роках — інструктор відділу ЦК КПРС, інспектор ЦК КПРС, завідувач сектору відділу ЦК КПРС. У 1982—1985 роках — заступник завідувача відділу ЦК КПРС.

28 червня 1985 — 14 липня 1989 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Кенії. Одночасно постійний представник СРСР при міжнародних організаціях в місті Найробі.

З липня 1989 року — у відставці, на пенсії в Москві.

Помер 24 грудня 2016 року в Москві.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]