Осіння пісня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осіння пісня
фр. Chanson d'automne
Жанрвірш
Формавірш[d]
АвторПоль Верлен
Мовафранцузька
Опубліковано1866
ПерекладП. Грабовський; Г. Кочур; М. Лукаш; С. Гординський, Борис Тен

CMNS: Цей твір у Вікісховищі
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

«Осіння пісня» (фр. Chanson d'automne) — один з найвідоміших віршів Поля Верлена.

«Осіння пісня» увійшла до першої збірки Верлена — «Сатурнічні поезії», опублікованої в 1866 році. Вірш належить до циклу «Сумні пейзажі» (фр. «Paysages tristes»).

Текст

[ред. | ред. код]
Мовою оригіналу

Les sanglots longs
Des violons
De l’automne
Blessent mon cœur
D’une langueur
Monotone.
Tout suffocant
Et blême, quand
Sonne l’heure,
Je me souviens
Des jours anciens
Et je pleure;
Et je m’en vais
Au vent mauvais
Qui m’emporte
Deçà, delà,
Pareil à la
Feuille morte.
Переклад Григорія Кочура[1]

Неголосні
Млосні пісні
Струн осінніх
Серце тобі
Топлять в журбі,
В голосіннях.
Блідну, коли
Чую з імли —
Б'є годинник:
Линуть думки
В давні роки
Мрій дитинних.
Вийду я в двір —
Вихровий вир
В полі млистім
Крутить, жене,
Носить мене
З жовклим листям.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Вірш складається з трьох строф, по шість чотиристопних рядків у кожній. Це один з наймузичніших творів поета. Особливої мелодики Верлен досягає за допомогою алітерацій та асонансів. Наприклад, у першій строфі присутня алітерація «l», «n» та асонанс «on», у другій строфі використано асонанс «iens» і алітерацію «j», «v».

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Українською мовою «Осінню пісню» першим переклав Павло Грабовський у 1897 році. Також вірш переклали: Григорій Кочур, Микола Лукаш, Михайло Рудницький, Петро Стебницький, Святослав Гординський, Борис Тен, Микола Терещенко, Ігор Качуровський, Іван Світличний, Михайло Москаленко, Всеволод Ткаченко. Загалом, існує більше десяти перекладів «Осінньої пісні» українською.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кочур Г. П. Друге відлуння: Переклади. — Київ: Дніпро, 1991. — С. 301.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Поль Верлен. Лірика / Пер. з французької М. Рильського, М. Лукаша та Г. Кочура. — К.: Дніпро, 1968. — 174 с.