П'ятничко Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'ятничко Олександр Іванович
Народився 6 травня 1936(1936-05-06)
Кривий ріг
Помер 16 липня 2020(2020-07-16) (84 роки)
Київ
Місце проживання Київ
Країна Україна Україна
Alma mater Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Галузь Технічна теплофізика та промислова енергетика
Заклад Інститут газу НАН України
Посада Провідний науковий співробітник
Науковий ступінь Кандидат технічних наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки — 1995 Заслужений діяч науки і техніки України — 2006
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
  • Лауреат премії імені Г.Ф. Проскури (1993);
  • Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1995);
  • Заслуженого діяча науки і техніки України (2006);
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2009)

П'ятничко Олександр Іванович (нар. 6 травня 1936, Кропивницькийпом. 16 липня 2020) — український науковець, фахівець у галузі промислової теплотехніки, термодинаміки, переробки, постачання природного газу. Кандидат технічних наук (1972).

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Іванович П'ятничко народився 6 травня 1936 року в м. Кривий Ріг, разом з батьками пережив війну, евакуацію. Важкі умови повоєнного життя загартували характер молодої людини – він звик бути першим у всьому: в навчанні, в спорті, в опануванні техніки.

Закінчив середню школу у 1953 р. і вступив до Київського політехнічного інституту.

У 1958 р. після закінчення, був направлений на роботу до Інституту газу, у відділ транспорту та зрідженння природного газу (тепер - відділ газових технологій) на посаду інженера у відділ транспорту та зрідження. В процесі роботи змінив багато посад: головний інженер відділу (1962); Начальника конструкторсько-технологічного відділу (1973); Старший науковий співробітник (1977); Завідуючий лабораторії підготовки газу до трубопровідного транспорту (1982). Заступник директора з наукової роботи (1986-2017).

Отримав ступінь кандидата технічних наук (1972), був співзасновником та заступником головного редактора журналу «Енерготехнології та ресурсозбереження».

Науково-технічна діяльність[ред. | ред. код]

Приймав участь в роботі утилізації факельних газів в енергомодулях нафтовидобувних платформ (1992-2000). Будівництво та дослідження блоку зрідження природного газу (1995). Виробництво композитних балонів для природного газу (2003). Створення парогазової установки "Водолій-16" (2007). Газові автомобільні наповнювальні компресорні станції. Добування, підготовка і використання біогазу в Україні та США. Блоки осушки малої продуктивності (для АГНКС) та великої (горизонтальні касетні адсорбери - 1980). Переведення сільскогосподарської техніки та кар'єрних самоскидів на природний газ.

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат премія імені Г.Ф. Проскури (1993)

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1995)

Заслуженого діяча науки і техніки України (2006)

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2009)