Палавічінієві
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Палавічінієві | |
|---|---|
| |
| Prionothallus xiphoides | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Палавічініальні (Pallaviciniales) |
| Підпорядок: | Pallaviciniineae |
| Родина: | Палавічінієві (Pallaviciniaceae) Migula, 1904 |
| Синоніми | |
|
List
| |
 Вікісховище: Pallaviciniaceae
| |
Палавічінієві (Pallaviciniaceae) — широко розповсюджена родина печіночників порядку палавічініальних (Pallaviciniales). Усі види є талозними, зазвичай організованими у вигляді товстої середньої жилки, кожна сторона має широке крило тканини завтовшки в одну клітину. Усі види дводомні. Найбільше розмаїття спостерігається в Австралазії, де деякі види є ендемічними для цього регіону, хоча види, що належать до родини, можна знайти на всіх континентах, крім Антарктиди[1].
Види[ред. | ред. код]
Як прийнято GBIF[2]:
- Greeneothallus Hässel
- Jensenia Lindb.
- Pallavicinia Gray
- Pallavicinius
- Podomitrium Mitt.
- Prionothallus Mamontov, Vilnet & Schäf.-Verw.
- Seppeltia Grolle
- Symphyogyna Nees & Mont.
- Symphyogynopsis Grolle
- Xenothallus R.M.Schust.
Еволюційна історія[ред. | ред. код]
Палавічінієві є одними з найдавніших відомих мохоподібних є палавічінієвих девону, виявлені в Нью-Йорку. Він має велику схожість із сучасними таломами печіночника роду Pallavicinia, звідки й назва[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Schuster, Rudolf M. (1992). The Hepaticae and Anthocerotae of North America (вид. volume V). Chicago: Field Museum of Natural History. ISBN 0-914868-20-9.
- ↑ Pallaviciniaceae. www.gbif.org (англ.). Процитовано 15.12.2023.
- ↑ Michael, Dunn. Pallavicinites devonicus (Huber) Schuster. Ohio University. Процитовано 14.06.2019.
|