Пальстаб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пальстаб (без топорища)

Пальстаб (гол. Paalstav, від дав.-норв. Pall — мотика, заступ і stafr — палиця) — бронзова сокира з закраїнами, що була поширена на території Західної Європи в бронзовій добі. Краї сокири (виступи в протилежному лезу частини) загорнуті для закріплення руків'я. Дерев'яне руків'я — колінчасте: частина його, затиснута між закраїнами, перпендикулярна до леза, а частина, що знаходилася в руці, паралельна йому[1]. Пальстаб використовувався греками і римлянами до VI століття до н. е. Найдавніший малюнок пальстаба датується XII століттям до нової ери[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]