Руків'я
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Рукі́в'я, рукоять, рукоятка, держак[1], держално[2], ручка — частина якогось виробу, що слугує для його утримання руками (руків'я лопати), або перенесення за допомогою рук (руків'я валізи).
Термін[ред. | ред. код]
Згідно зі Словарем Грінченка, словом «руків'я» називалася «рукоятка — наприклад, у хреста, хоругви»[3]. Щодо руків'я взагалі, ручки наведено слово «держак», а також «держално», «держало»[4][5].
Види[ред. | ред. код]
Залежно від типу інструмента, знаряддя, руків'я може мати спеціальні назви:
- Батожи́льно, батожи́сько, пу́жално, діал. пужа́к — руків'я батога, пуги.
- Гра́блище, гра́блисько, заст. граби́льно — руків'я граблів[6][7].
- Ди́мавка — держак біля ковальського міха або коло ручного водяного насоса криниці[8].
- Дре́вко, держак — палиця, до якої кріпиться прапор, бойова частина держакової зброї.
- Друґа́р — руків'я кермового весла в плота[9].
- Дужка — руків'я відра, кошика.
- Ефес — руків'я холодної зброї з довгим клинком.
- Заступень, заступи́лно — держак заступа[10][11].
- Істичи́льно — держак істика[12].
- Кісся́ — руків'я коси[13].
- Колодка, заст. черен, черенка, черенки — руків'я ножа[14][15].
- Коцюби́лно[16](коцюби́льно)[17] або кочержи́лно[18] (кочержи́льно)[19] — держак коцюби (кочерги)
- Лопати́лно — держак лопати[20]
- Милі́н, млін, погонач, жорнівка — руків'я ручних жорен[21]
- Мітли́ще — держак мітли[22].
- Ратище — держак списа, іншої держакової зброї.
- Рогачи́лно — руків'я рогача.
- Сапи́льно — держак сапи.
- Сокирище, топорище, топорисько — руків'я сокири[23][24][25].
- Стебло́ — застаріла назва ручки ложки, залізних вил[26].
- Фіст (від хвіст) — застаріла діалектна назва ручки деяких знарядь (деркача, решітки, терлиці, маґлівниці, праника, ложки, вил, веретінника, глиняної каструлі)[27].
- Ціпи́лно, заст. ціпильно, ціпильна, ціпило — руків'я ціпа.
- Чаплиї́льно — руків'я чаплії[28].
- Чепіга — кожне з двох руків'їв плуга[29].
Руків'я вил, мотичок, ключок не мають спеціальних назв, їх називають просто держаками. Замість «лопатилно» щодо руків'я лопати зараз теж вживається слово «держак».
Див. також[ред. | ред. код]
- Вертикальне переднє руків'я
- Джойстик
- Руків'я пильності
- Пістолетне руків'я
- Руків'я зведення замка
- Ручка керування літаком
- Батарейне руків'я
- Руків'я якутського ножа — традиційно робиться з березового капа, просоченого спеціальною жировою сумішшю
- Фурнітура — частини вогнепальної зброї, які традиційно виготовлялися з дерева
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Що таке ДЕРЖАК - Словник синонімів Полюги - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 2018-11-11.
- ↑ Держално // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — Стор. 249.
- ↑ Руків'я // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Держално // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Держало // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Граблище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Граблисько // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Димавка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Друґар // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Заступень // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Заступилно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Істичильно // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Кісся // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Колодка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Черен // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ І. Шелудько, Т. Садовський. Словник технічної термінології. Архів оригіналу за 3 лютий 2016.
- ↑ Словник українських говорів Одещини. Близько 5000 слів/ За ред.: О.І. Бондар; ОНУ ім. І.І. Мечникова, Філол. фак., Кафедра української мови. – Одеса: Одеський нац. університет, 2010. – 232 с.
- ↑ Кочержилно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кочержильно // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Лопатилно // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Милін // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Мітлище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сокирище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Топорище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Топорисько // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Стебло // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Фіст // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Чаплиїльно // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Чепіга // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Література[ред. | ред. код]
- Новий словник української мови. — К. : Аконіт, 1998. — Т. 1—4.
