Пауль фон Віттас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пауль фон Віттас
нім. Paul Ritter von Wittas
Народився 10 січня 1886(1886-01-10)
Германштадт
Помер Невідомо.
Військове звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Офіцерський хрест ордена Заслуг (Австрія)
Офіцерський хрест ордена Заслуг (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Пауль Ріттер фон Віттас (нім. Paul Ritter von Wittas; 10 січня 1886, Германштадт — ?) — австрійський і німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія[ред. | ред. код]

Син оберста австро-угорської армії Йоганна Ріттера фон Віттаса і його дружини Емілії. Після закінчення Терезіанської академії 19 серпня 1907 року поступив на службу в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни. З 1 грудня 1920 року продовжив службу в австрійській армії. Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт. 31 жовтня 1938 року вийшов у відставку.

В 1940 року призваний на службу. З 6 червня 1940 року — комендант табору військовополонених XVII B в Гнайксендорфі, з 10 вересня 1940 року — XIII A в Нюрнберзі. З квітня 1941 року — командир таборів військовополонених на Балканах, з 1 вересня 1941 року — в 17-му військовому окрузі, потім — в генерал-губернаторстві. 1 травня 1944 року відправлений у резерв ОКГ. З 10 червня 1944 року — генерал для особливих доручень в 17-му військовому окрузі. 31 січня 1945 року звільнений у відставку. Після війни розшукувався радянської окупаційною владою, проте встиг вчасно втекти в західні зони окупації.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]