Пентаеритрит
Пентаеритрит — органічна сполука з формулою C(CH2OH)4. Молекулярна структура представляє собою неопентан, в якому атом водню в кожній метильній групі замінено гідроксильною (–OH) групою. Таким чином, це поліол, зокрема тетрол.
Пентаеритрит — являє собою білу тверду речовину, солодковату на смак. Він є будівельним блоком для синтезу та виробництва вибухових речовин, пластмас, фарб, косметики та багатьох інших продуктів.
Пентаеритрит був отриманий німецьким хіміком Бернхардом Толленсом та його учнем П. Вігандом в 1891 році.[1] Його отримують конденсацією формальдегіду з етаналєм при каталізі лугами та надлишку формальдегіду, при цьому на першій стадії іде альдольна конденсація з утворенням трис-метилолацетальдегіду, який далі в перехресній реакції Канніццаро відновлюється формальдегідом до пентаеритриту.[2]
Пентаеритрит є універсальним будівельним блоком для одержання багатьох сполук,[3] особливо поліфункціональних похідних. Сфери його застосування охоплюють алкідні смоли, лаки, стабілізатори полівінілхлориду, естери талової олії, антиоксиданти (наприклад, Anox 20). Такі похідні містяться в пластиках, фарбах, косметичних засобах та багатьох інших продуктах. Стосовно смол, пентаеритрит є прекурсором для інших поліолів, таких як, дипентаеритритол:[4]
- 2 C(CH2OH)4 → O[CH2C(CH2OH)3]2 + H2O
Естери пентаеритриту є біорозкладними[5][6] і використовуються як трансформаторні оливи.[7] Завдяки дуже високій температурі спалаху вони також застосовуються для змащування газових турбін.[8]
- ↑ Tollens, B.; Wigand, P. (1891). Ueber den Penta-Erythrit, einen aus Formaldehyd und Acetaldehyd synthetisch hergestellten vierwerthigen Alkohol (On pentaerythritol, a quaternary alcohol synthetically produced from formaldehyde and acetaldehyde) (PDF). Justus Liebig's Annalen der Chemie (нім.). 265 (3): 316—340. doi:10.1002/jlac.18912650303.
- ↑ Schurink, H. B. J. (1925), Pentaerythritol, Org. Synth., 4: 53, doi:10.15227/orgsyn.004.0053; Coll. Vol., 1: 425
{{citation}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Marrian, S. F. (1 серпня 1948). The Chemical Reactions of Pentaerythritol and its Derivatives. Chemical Reviews. 43 (1): 149—202. doi:10.1021/cr60134a004. PMID 18876970.
- ↑ Werle, Peter; Morawietz, Marcus; Lundmark, Stefan; Sörensen, Kent; Karvinen, Esko; Lehtonen, Juha (2008). Alcohols, Polyhydric. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. Weinheim: Wiley-VCH. doi:10.1002/14356007.a01_305.pub2. ISBN 978-3527306732.
- ↑ NPCS Board of Consultants & Engineers (2016). The Complete Book on Adhesives, Glues & Resins Technology (with Process & Formulations) 2nd Revised Edition.
- ↑ NIIR Board of Engineers & Consultants (2005). Synthetic Resins Technology Handbook.
- ↑ Rudnick, Leslie R. (22 грудня 2005). Synthetics, Mineral Oils, and Bio-Based Lubricants: Chemistry and Technology. ISBN 978-1-4200-2718-1.
- ↑ Bhushan, Bharat (28 грудня 2000). Modern Tribology Handbook, Two Volume Set. ISBN 978-0-8493-7787-7.