Перевощиков Василь Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Матвійович Перевощиков
Народився 1 (12) квітня 1785(1785-04-12)
Саранськ
Помер 6 (18) жовтня 1851(1851-10-18) (66 років)
Санкт-Петербург
Поховання Смоленське православне кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність філолог, мовознавець, прозаїк, поет, мислитель
Alma mater Імператорський Казанський університет[d]

Васи́ль Матві́йович Перево́щиков (*1 (12) квітня 1785(17850412), Саранськ, за іншими відомостями — с. Шишкеєво, тепер Рузаєвського району, Мордовія — †6 (18) жовтня 1851, Санкт-Петербург) — російський мовознавець. Професор (1820). Член Петербурзької академії наук (1835). Статський радник.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в дворянській сім'ї. Брат математика й астронома Дмитра Матвійовича Перевощикова.

Вчився та виховувався в Казанській гімназії, а з 1805 року «правил должность камерного студента» в Казанському університеті. У вересні 1806 року почав працювати вчителем філософії та мовознавства в Пензенській гімназії.

У лютому 1809 року здобув ступінь магістра мовознавства в Казанському університеті і був призначений помічником інспектора студентів (до 1814), а згодом ад'юнктом університету.

Наукова і викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Читав лекції з історії, географії та статистики Росії, був членом видавничого комітету та редактором «Казанских известий», членом комітету зі складання «Ученых записок», керівництва Казанського університету.

У 1820–1830 роках — професор російського мовознавства Дерптського університету, в якому читав лекції з граматики, історії російської літератури. Був деканом історико-філологічного відділення філософського факультету, директором інституту з підготовки до професійного звання молодих вчених, які закінчили Московський, Петербурзький, Казанський і Харківський університети. У 1820—х роках складав курс «История русской словесности».

Творчість[ред. | ред. код]

У травні 1830 року Перевощиков пішов у відставку та жив у Санкт-Петербурзі. Перекладав із французької на російську мову вірші, повісті. Відомий як поет та мислитель (вірш «Кумская Сивилла», «Утро», повість «Модест и София»). Свої вірші та прозу друкував у «Цветнике» А. Бенкицького та А. Ізмайлова, «Московской Музе» В. Ізмайлова та «Вестнике Европы» Каченовського.

Був членом Казанської спілки любителів вітчизняного мовознавства1816) та Спілки любителів мовознавства, наук та мистецтв.

Праці[ред. | ред. код]

  • О пользе наук вообще и в особенности о пользе Казанского университета // Вестник Европы. — 1814. — № 18.
  • Материалы для истории российской словесности // Вестник Европы. — 1822.
  • Опыты Василия Перевощикова. — Дерпт, 1822
  • О русских летописях и летописателях, по 1240 год. Материалы для истории российской словесности. — Санкт-Петербург, 1836.
  • Роспись книгам и рукописям Императорской Российской Академии. — Санкт-Петербург, 1840.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — СПб., 1898. — Т. 23.
  • Русский биографический словарь. — Санкт-Петербург, 1902.
  • Каменский З. Перевощиков Василий Матвеевич // Философская энциклопедия. — Т. 4. — М., 1967. — С. 236—237.
  • Резниченко А. Братья-ученые // Советская Мордовия. — 1981. — 23 августа.
  • Мордовия. Кто есть кто: Энциклопедический словарь-справочник. — Ульяновск, 1997. — С. 312—313.