Казань
місто Казань | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Башта Сююмбике, Спаська башта Кремля, мечеть Кул-Шаріф, палац хліборобів, Богоявленський собор, Кремль | |||||
![]() | |||||
Розташування міста Казань | |||||
Країна | ![]() | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Татарстан | ||||
Муніципальний район | Казань | ||||
Код ЗКАТУ: | 92401000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 92701000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | бл. 1005 | ||||
Завойоване Московією/Росією | 1552 | ||||
Населення | ▲ 1 257 391 (2020) | ||||
Площа | 425.2 км² | ||||
Поштові індекси | 420xxx | ||||
Телефонний код | +7 +7 843 | ||||
Географічні координати: | 55°47′27″ пн. ш. 49°06′52″ сх. д. / 55.79083333336077288° пн. ш. 49.11444444447177204° сх. д.Координати: 55°47′27″ пн. ш. 49°06′52″ сх. д. / 55.79083333336077288° пн. ш. 49.11444444447177204° сх. д. | ||||
Водойма | Волга | ||||
Влада | |||||
Веб-сторінка | kzn.ru | ||||
Міський голова | Ільсур Метшин | ||||
|
Каза́нь (рос. Казань, тат. Казан, Qazan) — місто в Російській Федерації, столиця Республіки Татарстан. Розташоване на річці Волга. Має декілька університетів. Населення — 1,257 млн жителів (2020).
Географія[ред. | ред. код]
![]() | Цю статтю потрібно вичитати та виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. (липень 2015) |
Протяжність міста з півночі на південь — 29 км, із заходу на схід — 31 км. Місто в західній, центральній і південно-західній частині виходить на річку Волгу протягом близько 15 км. У Казані є один міст через Волгу — на межі західної території міста. Річка Казанка протікає з північного сходу на захід через середину міста та ділить Казань на дві співмірні по території частини — історичну південніше річки і більш нову зарічну на північ. Дві частини міста пов'язані п'ятьма дамбами і мостами, а також лінією метрополітену. Характер рельєфу міста — рівнинно-горбистий. У центральній частині міста є низинні рівнини Забулачьє, Предкабаньє, Закабаньє, піднесена рівнина Арськ поле і виділяються окремі пагорби — Кремлівський (Кремлівсько-Університетський), Марусовський, Федосіївський, Перша і Друга гора, Аметьєво, Ново- Татарської слободи та ін. У напрямку на південний схід і схід територія міста в цілому плавно підвищується, і великі житлові масиви Горки, Азино, а також Нагорний, Дербишкі розташовані на ізовисотах 20-40 метрів і вище, ніж частина історичного центру, південно-західні райони і Заріччя. У Заріччя виділяється Зілантова гора, а також пагорби селищ на півночі міста. У різних місцях є яри і подібні їм локальні витягнуті пониження місцевості. Територія міста характеризується дуже значною часткою водних поверхонь. Смуга частини акваторії Волги шириною понад 2 км (вздовж західного кордону міста), а також переважно мілководні закінчення і нове гирлі річки Казанка шириною близько 1,5 км (повністю всередині території міста) сформувалися при появі Куйбишевського водосховища в середині XX століття замість в рази більше вузьких природних ширин річок. Також до числа водних поверхонь міста входять: система з трьох великих озер Кабан — Нижній (Близький), Середній, Верхній (Дальній), що починається в центрі міста і йде на південь, менші озера на периферії Леб'яже, Глибоке, Блакитні тощо, малі водойми в різних місцях (у тому числі незвичайні посеред кварталів багатоповерхового масиву Нове Савінова), рукотворні озера Смарагдове, Комсомольське, канал Булак у центрі міста, невеликі річки Нокса, Суха та інші на периферії. Від колишнього гирла річки Казанка залишилася невелика стариця. В акваторії Волги є невеликі острови Маркіз та інші. У південно-східній та східній частині Заріччя біля річки Казанка є заболочені незначні нестабільні острівці і заливні заплавні луки. Уздовж берегів Волги і Казанки в ряді місць є дамби гідрозахисту. Рівні Волги та Казанки в місті часом коливаються до декількох метрів залежно від пори року і деяких окремих років в цілому і дуже сильно залежать від діяльності Волзької ГЕС (фактично визначаються нею). Зокрема, влітку 2010 року рекордне зниження рівня води водосховища від середніх за півстоліття значень сильно оголило береги Волги і тимчасово звузило закінчення і гирло Казанки практично до природних ширин.
Історія[ред. | ред. код]
- Казань заснована як фортеця Волзької Болгарії, офіційним роком заснування міста є 1005 рік
- Вперше згадується в руському літописі в 1177 році
- У XIII—XIV століттях Казань була важливим торговим та політичнім центром Золотої Орди.
- З 1438 по 1552 рік це місто було столицею Казанського ханства.
- 1552 року завойоване Московським князівством в ході московсько-казанської війни.
- З 1708 року — центр Казанської губернії Російської імперії.
- У 1781–1796 роках — центр Казанського намісництва Російської імперії.
- У 1796–1920 роках — центр Казанської губернії Російської імперії та РРФСР.
Населення[ред. | ред. код]
Населення (2005):
- 1,116 млн осіб у межах міста (8-ме місце в РФ)
- 1,138 млн осіб у межах муніципальної зони (6-те місце в РФ)
- 1,360 млн осіб в агломерації (9-те місце в РФ).
За неофіційними даними населення власне міста налічує 1,4—1,45 млн осіб (разом із студентами й іншими громадянами, не прописаними в місті). Наприкінці 2007 року оголошено, що керівництво міста і республіки планує заходи щодо міського розвитку з доведенням чисельності населення до 1,5 млн осіб до 2040—2050 року.
Культура[ред. | ред. код]
Музеї[ред. | ред. код]
- Національний музей Республіки Татарстан
- Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан
- Музей соціалістичного побуту
- Музей О. М. Горького і Ф. І. Шаляпіна
- Музей Є. А. Баратинського
Освіта[ред. | ред. код]
- Казанський федеральний університет
- Казанський державний аграрний університет
- Казанський національний дослідницький технологічний університет
- Казанський національний дослідницький технічний університет імені А. М. Туполева
- Казанський державний архітектурно-будівельний університет
- Татарський державний гуманітарно-педагогічний університет
- Казанський державний енергетичний університет
- Казанський інноваційний університет імені В. Г. Тімірясова
- Казанський державний медичний університет
- Казанська державна академія ветеринарної медицини
- Казанська державна консерваторія імені М. Г. Жиганова
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Муніципальне утворення м. Казань в цілях підвищення ефективності управління розділено на 7 адміністративних районів:
- Авіабудівний
- Вахітовський
- Кіровський
- Московський
- Ново-Савіновський
- Приволзький
- Радянський
Економіка[ред. | ред. код]
Казань — великий промисловий і торговий центр. Серед основних виробничих підприємств міста:
- Казанське авіаційне виробниче об'єднання імені Горбунова
- Казанський вертолітний завод
- Казаньоргсинтез
- Казанський оптико-механічний завод
- Казанське моторобудівне виробниче об'єднання (КПМО)
- Казанський миловарний завод (Нефіс-косметікс)
- Казанський пивоварний завод («Червоний Схід»)
- Казанський завод гумотехнічних виробів (ВАТ КВАРТ)
- Казанський завод теплоприладів (Теплоконтроль)
- Кондитерська фабрика ЗАРЯ
За радянських часів Казань було «закрите» місто для іноземців, бо там багато підприємств працювало на військові потреби.
Транспорт[ред. | ред. код]
У місті є залізничний і автобусний вокзали, річковий порт і міжнародний аеропорт. До тисячоліття міста в 2005 була відкрита перша черга Казанського метрополітену — 7-го в РФ і 15-го в СНД.
Інші види громадського транспорту, що працюють в місті — трамвай, тролейбус, автобус і маршрутні таксі.
Вулиці Казані[ред. | ред. код]
Казань єдине місто в РФ що мало вулицю Есперанто, названу на честь мови есперанто[1].
Пішохідні вулиці міста: Петербурзька вулиця.
Участь у війні проти України 2014—2018 рр[ред. | ред. код]
З 2014 року зафіксовано постійну участь Казанського вищого танкового командного училища у військових діях на Донбасі[2].
Персоналії[ред. | ред. код]
- Адоратський Володимир Вікторович — академік, марксист
- Азімов Чингізхан Нуфатович — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук, академік Академії інженерних наук України, член-кореспондент Академії правових наук України
- Бєглова Садия Арифівна (1923—1992) — радянська татарська юристка, голова Верховного суду ТАРСР (1969—1985).
- Дмитрієв Максим Васильович — Герой Радянського Союзу.
- Сахібджамал Гіззатуллін-Волзька — Заслужена актриса ТАРСР.
- Нікіфоров Микола Анатолійович (* 1982) — російський політик, Міністр зв'язку та масових комунікацій РФ (2012—2018 рр).
- Пишкін Борис Андрійович (3 вересня 1893 — 29 січня 1970) — український радянський гідротехнік, гідролог, доктор технічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент АН України.
- Шульгин Борис Володимирович — Герой Радянського Союзу.
- Яндеміров Валерій Петрович — (11 лютого 1963, Казань) — російський шахіст, гросмейстер (1997), тренер.
Див. також[ред. | ред. код]
- Чемпіонат Європи з підводного швидкісного плавання 2010
- Мечеть Нурулла — культова споруда, побудована в центрі історичного Сінного базару в Старій Татарській слободі.
- Тяп-ляп — організоване злочинне угруповання, яке діяло на території Казані в 70-х роках XX століття.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний портал мерії Казані(рос.)
- Архітектура Казані (рос.)
- Місто Казань на старовинних світлинах (рос.)
- Тисячоліття Казані (рос.)
- Пам'ятки і світлини Казані (рос.)
- Віртуальний тур Казанню. 3D панорами Казані (рос.)
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казань |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кудрявцев, Віктор. Улица Эсперанто в Казани [Вулиця Есперанто в Казані]. Эсперанто это целый мир (російською). Процитовано 2013-10-16.
- ↑ Журналист Тымчук сообщил о ситуации в «ЛДНР»
|
|
|
![]() |
Це незавершена стаття з географії Татарстану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|