Петраш Богдан Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Петраш Богдан Осипович (нар. 19 лютого 1955, смт Підбуж, нині Дрогобицького району Львівської області) — український педагог, музикант, краєзнавець. Син Осипа та Неоніли, брат Марти Петрашів. Відмінник народної освіти УРСР (1989). Член НСЖУ (2007). Член редакційно-видавничої групи Тернопільського енциклопедичного словника.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 19 лютого 1955 року в смт Підбуж, нині Дрогобицького району Львівської області, Україна.

Закінчив Тернопільське музичне училище (1974), Івано-Франківський педагогічний інститут (1983, нині Прикарпатський національний університет).

Під час служби у ЗС очолював полков. духових оркестр у Московському військовому окрузі (1974—1976, нині РФ).

Працював викладачем музичних шкіл у місті Монастириська та містечку Микулинці Теребовлянського району, вчителем музики в Тернопільських ЗОШ № 17, 25, ЗОШ у селі Великі Гаї Тернопільського району, завідувач музичною студією в Тернопільській ЗОШ № 10, викладач у Тернопільському педагогічному інституті (1993—2004, нині ТНПУ).

Від 2005 — науковий редактор чотиритомника «Тернопільський енциклопедичний словник» (ТЕС).

Понад 15 років — керівник вокально-інструментального ансамблю в Тернопільському обласному тубдиспансері (диплом 3-го ступеня Всесоюзного огляду художньої самодіяльності, 1987). Вокально-інструментальний ансамбль Тернопільської районної лікарні, дитячий хор та жіночий ансамбль села Великі Гаї під керівництво Петраша — неодноразові переможці творчих конкурсів.

Праці[ред.ред. код]

Автор книжок:

  • «Мирослав Скала-Старицький» (1998),
  • «Тенор з Божої ласки» (1999; обидві — Тернопіль),
  • краєзнавчих статей, рецензій, науково-методичних праць із музичної педагогіки.

Джерела[ред.ред. код]