Координати: 49°23′33″ пн. ш. 27°15′26″ сх. д. / 49.39250° пн. ш. 27.25722° сх. д. / 49.39250; 27.25722

Пирогівці (Хмельницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пирогівці
Церква святої Параскеви
Церква святої Параскеви
Церква святої Параскеви
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район Хмельницький район
Тер. громада Хмельницька міська громада
Код КАТОТТГ UA68040470200030242
Основні дані
Засноване 1469
Перша згадка 1469 (555 років)
Населення 1434
Площа 1,01 км²
Густота населення 1419,8 осіб/км²
Поштовий індекс 31343
Телефонний код +380 382
Географічні дані
Географічні координати 49°23′33″ пн. ш. 27°15′26″ сх. д. / 49.39250° пн. ш. 27.25722° сх. д. / 49.39250; 27.25722
Середня висота
над рівнем моря
274 м
Водойми Буг
Місцева влада
Адреса ради 29000, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3
Карта
Пирогівці. Карта розташування: Україна
Пирогівці
Пирогівці
Пирогівці. Карта розташування: Хмельницька область
Пирогівці
Пирогівці
Мапа
Мапа

CMNS: Пирогівці у Вікісховищі

Пирогі́вці — село у Хмельницькому районі Хмельницької області. Розташоване на річці Південний Буг. Площа 1 км², населення 1400 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Пирогівці та Бахматівці були в управлінні подільського воєводи Мужила за 50 марок[1].

В писемних пам'ятках село Пирогівці вперше згадується у 1493 році. З XVII століття село входить до складу Меджибіжзького ключа маєтків магнатів Сенявських. 1838 року село ввійшло до складу військових поселень і перебувало в такому положенні до 1857 року.

Від 1849 року в селі розпочинається робота сільської школи, яка 1875 року була перетворена в міністерське однокласне народне училище. У сім'ї сільського священика народився відомий науковий діяч — професор Василь Храневич.

В роки голодомору 1932—1933 років у селі померло 417 осіб.

7 липня 1941 року село було окуповане нацистами. Насильно було вивезено до Німеччини 65 селян. В ніч на 24 березня 1944 року село було звільнено від нацистів. На фронтах війни загинуло 160 односельчан.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 97,21%
російська 2,09%
інші 0,7%

Сучасність

[ред. | ред. код]

Від 1964 року відкрито нову школу, у якій навчалося 300 дітей. У 1967 році відкрито сільський музей, який був знищений під час пожежі у 1977 року. 1989 року відкрито новий музей «Село і люди», який розмістився у трикімнатній квартирі по вулиці Центральній. У 2013 році музей змінив свою адресу і тепер працює у приміщенні Пироговецької середньої школи. Велику допомогу у збереженні музею і подальшому його існуванню надали начальник Хмельницького районного відділу освіти Данілова Валентина Франсівна та директор Пироговецької ЗОШ Войтюк Людмила Володимирівна.

У селі діє храм великомучениці Параскеви (1781 року). 1896 року було освячено храм святого великомученика Димитрія на сільському кладовищі, який у 1930-х роках був знищений радянською владою.

Через село проходить траса Львів — Кропивницький — Знам'янка.

Історики-краєзнавці с. Пирогівці: Сімчук М. О., Сімчук О. М.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У Пирогівцях народився відомий громадський діяч Ігор Петрович Мазур (Тополя).

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 66 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних