Єфросинія Ярославна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єфросинія Ярославна
Перов Плач Ярославны.jpg
Плач Ярославни
(Василь Перов, 1881)
Знання мов давньоруська
Рід Рюриковичі
Батько Ярослав Осмомисл
Мати Ольга Юріївна
У шлюбі з Ігор Святославич
Діти Володимир Ігорович, Роман Ігорович, Святослав Ігорович, Q96480438? і Q97007690?

Єфроси́нія Яросла́вна (нар. 2-га половина XII століття) — руська княгиня з роду Ростиславичів династії Рюриковичів. Донька галицького князя Ярослава Осмомисла і суздальської княжни Ольги Юріївни. Дружина сіверського князя Ігоря Святославича. Героїня «Слова о полку Ігоревім»[1].

Точні роки життя дружини Ігоря невідомі  — її ім'я в літописах не згадується. У «Родословнику» імператриці Катерини II [1] дружина Ігоря названа Єфросинією. За версією А. В. Соловйова, ім'я Єфросинія сходить до «Любецького Синодика» [2] [3]. Р. В. Зотов, дослідник «Любецького синодика», вважав, що ім'я дружини Ігоря було Єфросинія, хоча і сумнівався в ідентифікації згаданого там князя Феодосія з Ігорем Святославичем.[2] Християнським ім'ям Ігоря було Георгій, а Феодосій, на думку С. В. Алексєєва, було християнським ім'ям його молодшого брата, князя Всеволода Святославича.[3] Однак залучення даних «Введенського синодика» дозволяє припустити, що Феодосій було чернечим ім'ям чернігівського князя, з великою ймовірністю саме Ігоря Святославича, інших кандидатів на роль ченця Феодосія серед чернігівських князів немає.[4]

О. В. Творогов припустив, що Ярославні помилково приписали чернече ім'я її матері, Ольги Юріївни.[5] Але ім'я Єфросинія закріпилося в літературі за княгинею.[6]

Єфросинія була дочкою галицького князя Ярослава Володимировича Осмомисла від шлюбу з суздальської княжною Ольгою Юріївною, дочкою князя Юрія Долгорукого. Близько 1169 року її видали заміж за новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. У деяких джерелах Єфросинія вказується другою дружиною Ігоря, дату шлюбу відносять до 1184 р. Вперше ця дата з'явилася в «Родословнику» імператриці Катерини II. На думку сучасних дослідників, ця дата шлюбу виникла в результаті неточного прочитання «Історії Російської» В. Н. Татіщева. Історик А. В. Соловйов довів, що матір'ю всіх дітей Ігоря була Ярославна. Оскільки старший син Ігоря та Ярославни, Володимир, народився в 1171 році, шлюб не міг бути укладений в 1184 году.

Вірна й любляча берегиня князя Ігоря Святославовича відома завдяки «Плачу Ярославни», який розпочинає третю частину «Слова о полку Ігоревім». 23 квітня 1185 р. князь Ігор Святославич вирушив у похід на половців, як описує «Слово о полку Ігоревім». Застереження і вмовляння дружини Єфросинії, яка передчувала біду, не спинили його. Військо Ігоря зазнало поразки, а сам князь був поранений і потрапив у полон до ворога. Землі Ігоря Святославича, як і володіння залежних від нього князів, були спустошені половецькою навалою. Ярославна полишає Новгород-Сіверський, звідки її чоловік виступив у похід, і перебирається до Путивля, де князює їх старший син Володимир. Там, на міській стіні вона плаче-побивається за своїм князем.

Плач Ярославни за чоловіком, який потрапив у полон, — один з найпоетичніших фрагментів та найпопулярніших місць «Слова…»[7]. Це оповідь про тугу Єфросинії за своїм чоловіком, її вірність і любов, що, немов оберіг, охороняє у біді, визволяє від смерті та творить диво. Молитвами своєї вірної дружини того ж року князь утік із полону і повернув згодом всі свої волості та міста.

Ярославна вважається символом вірної дружини, яка може завдяки своїй любові зберегти чоловіка на полі битви. Образи з «Плачу Ярославни» використовували в своїх віршах багато поетів, існує велика кількість гравюр, картин і малюнків з її зображенням. В Новгороді-Сіверському Ярославні поставлений пам'ятник. Існує балет «Ярославна», музику до якого написав композитор Б. І. Тищенко.

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловік[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

Брати, сестри[ред. | ред. код]

Діти Ярослава Осмомисла та 1-ї дружини Ольги Юріївни (?—1181), дочка великого князя київського Юрія Володимировича Долгорукого, мамці Єфросинії Ярославни:

  • Володимир Ярославич (1151—1199), отримав від батька Перемишль, князь галицький (1188—1199), останній представник Ростиславичів у Галичі
  • Вишеслава Ярославна (?—?), дружина Одона Мешковича, князя познаньського.
  • сестра (?-?), дружина угорського князя

Син Ярослава Осмомислі від 2-ї дружини — Настаськи Чагровни з половецького роду Чарг:

  • Олег Ярославич («Настасіч») (?—1188) — був призначений князем спадкоємцем, але сісти на батьків престол йому так і не дали.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Войтович, 2000.
  2. Зотов Р.В. О черниговских князьях по "Любецкому синодику" и о Черниговском княжестве в татарское время. Электронная библиотека Руниверс. Процитовано 2020-04-05. 
  3. Алексеев С. В. Игорь Святославич — С. 218-219. 
  4. Келембет С. Олег-Павло Ігоревич, князь курський та великий князь чернігівський (укр.) // Сіверянський літопис. — 2017. — № 04 (136). — С. 3—13. 
  5. Творогов О. В. На ком был и женаты Игорь и Всеволод Святославичи? //. ТОДРЛ. — М., 1993. — Т. 48. — С. 48—49. 
  6. Прохоров Г. М., Творогов О. В. Игорь Святославич // Энциклопедия «Слова о полку Игореве». 
  7. Енциклопедія історії України

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]