Плиска Максим Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Плиска Максим Никифорович — український літописець та поет середини XVIII століття. Вихованець Києво-Могилянської академії.

Біографія[ред. | ред. код]

Був священиком Київського Свято-Вознесенського монастиря. Після ліквідації монастиря 1706 у зв'язку з будівництвом Печерської фортеці) став ієромонахом Київського Свято-Флорівського Вознесенського монастиря на Подолі.

Автор і упорядник рукописного збірника історичного змісту (1763). До складу збірника входив один зі списків «Літопису Граб'янки», доповнений описом подій 17091713, які стосуються історії Києва. В історіографії деякий час цей список вважався за окремий твір «Літопис Плиски», або «Флорівський літопис». Складовими збірника також стали історичні твори «Сказаніе о первой баталіи с турками и военных действіях против турок и татар 1736 году», «Повесть о взятіи преславного турецкого города Хотина», написані на основі документальних матеріалів часів російсько-турецької війни 1735–1739.

Автор віршованих історичних наративів «Писец до себе», «Слово до чителника», «Сказаніе о Малой России и о бедах ее бывших». В основу останнього покладений текст «Літопису Граб'янки».

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Письма П.Кулиша к О.Бодянскому. «Киевская старина», 1897, № 11;
  • Апанович Е. Рукописная светская книга XVIII века на Украине: Исторические сборники. К., 1983;
  • Бовгиря А. Рукописний збірник Максима Плиски 1763 року. В кн.: Істину встановлює суд історії: Збірник на пошану Ф. П. Шевченка, т. 2. К., 2004.