Подільчак Михайло Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Подільчак Михайло Дмитрович
Народився 14 серпня 1919(1919-08-14)
Помер 11 грудня 1999(1999-12-11) (80 років)
Діяльність лікар, хірург
Посада завідувач кафедри загальної хірургії ЛНМУ імені Данила Галицького
Науковий ступінь доктор медичних наук

Подільчак Михайло Дмитрович (* 14 серпня 1919, с. Коровиця[1][2], Польща — †11 грудня 1999) — український лікар, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної хірургії ЛНМУ імені Данила Галицького (19611985).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 14 серпня 1919 року у селі с. Коровиця, Любачівського повіту (Польща) у селянській родині. У 1937 році з відзнакою закінчив українську гімназію в Перемишлі. Навчався на медичному факультеті Празького університету, який закінчив у 1942 році. В цьому ж році повернувся до Львова, де пропрацював все своє життя.

В 19431944 роках працював асистентом клініки дитячої хірургії і ортопедії Львівського медичного інституту. З осені 1944 перейшов у клініку шпитальної хірургії, де працював спочатку асистентом (19441958), потім — доцентом (19591960), а згодом — професором (19611966). З 1966 став завідувати кафедрою загальної хірургії лікувального факультету Львівського медичного інституту. З 1985 року після створення єдиної для всіх факультетів кафедри загальної хірургії, яку очолив професор Д. А. Макар, працював професором цієї кафедри до 1998 року.

У 1951 році захистив кандидатську дисертацію «Вплив мікробної інфекції на рак». У 1959 році захистив докторську дисертацію «Про роль проліферативного запалення в пухлинному процесі».

Помер М. Д. Подільчак 11 грудня 1999 року, похований у м. Львові.

Науково-педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

Опублікував понад 430 наукових праць, серед яких 3 монографії, 53 наукові роботи опубліковані в закордонних міжнародних журналах та працях міжнародних і всесвітніх конгресів з гастроентерології, хірургічної гастроентерології та онкології. Підготував 17 кандидатів медичних наук.

Володів українською, німецькою, польською, російською англійською, французькою, чеською мовами. З огляду на це часто представляв СРСР і Україну на численних міжнародних наукових форумах, зокрема головував на пленарних засіданнях на I-му Всесвітньому конгресі хірургів-гастроентерологів у Сан-Ремо, VIII конгресі гастроентерологів у Празі. Був дійсним членом наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, почесним членом Українського Лікарського Товариства. В останні роки життя опублікував низку публіцистичних статей, мемуарів, спогадів про визначних особистостей львівської медицини, редагував видання «Лікарського збірника» НТШ.

Напрями наукових досліджень[ред. | ред. код]

Хірургія шлунково-кишкового тракту, зокрема, питання діагностики та лікування виразкової хвороби шлунка; операційне лікування та профілактика тромбоемболії легеневої артерії; проблеми експериментальної та клінічної онкології; використання методів ензимології та імунології в хірургічній клініці.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Вплив мікробної інфекції на рак (канд. дис.). Львів, 1951;
  • Роль хронического воспаления в патогенезе рака мочевого пузыря. Урология 1957, № 6;
  • О роли пролиферативного воспаления в опухолевом процессе (докт. дис.) Львів, 1959;
  • Хроническое воспаление и опухолевый рост (монографія). Київ, Здоров'я, 1965;
  • Клиническая энзимология (монографія). Київ, Здоров'я, 1967;
  • Содержание серотонина в крови больных раком желудка // Вопросы онкологии. 1970, № 1;
  • Энзимодиагностика обтурационных желтух // Клин. хирургия.1984, № 9;
  • Значение количественного определения естественных клеток-киллеров периферической крови у хирургических больных с гнойно-воспалительными процессами //Вестн. хирургии. 1990, № 5;
  • Некоторые вопросы прогнозирования, лечения и профилактики тромбоэмболии легочной артерии // Клин. хирургия. 1990, № 7.
  • Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі: До століття заснування // Шлях Перемоги. — 1995. — 29 лип. — С. 8.
  • 75 років від заснування Українського вільного університету в Празі (1921—1945) // Шлях перемоги. — 1996. — 21 черв. — С. 6
  • Приносить радість і надію (про. А. Гнатишака). Лемківський календар на 1997 рік. Львів, 1997.
  • Талановитий композитор, пісняр, журналіст і письменник. Роман Купчинський (1894—1976) // Шлях перемоги. — 1995. — 30 груд.
  • Лікарський збірник. Нова серія. Том I / Ред. колегія: Ярослав Ганіткевич (голова), Михайло Дубовий, Михайло Подільчак, Анна Рудницька).- Львів, 1992.- 136 с.
  • Лікарський збірник. Нова серія. Том ІІІ / Ред. колегія: Ярослав Ганіткевич (голова), Ірина Даценко, Михайло Дубовий, Михайло Подільчак.- Львів, 1995.- 120 с.
  • Академік Іван Горбачевський — видатний український вчений // Агапіт. — Київ, 1998. — N.9-10. — С. 51-52.
  • Українська чоловіча гімназія в Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі. — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1995.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Основні напрями в розвитку діяльності кафедр Львівського медичного інституту. Львів, ЛДМІ, 1966: 137;
  • Учені вузів Української РСР. Київ, КДУ, 1968: 343;
  • Albert Z. Lwowski wydziai lekarski w czasie okupacji hitlerowskiej 1941—1944. Wroclaw, 1975: 112;
  • Encyclopedia of Ukraine. Toronto 1993, V. 4: 48-49;
  • Львівський державний медичний інститут. Львів, Словник, 1994: 26, 144—145, 152—153;
  • Пундій П. Українські лікарі. Львів-Чикаґо, НТШ, 1994, Т. 1: 184—186;
  • Ганіткевич Я. Українські лікарі-вчені першої половини XX століття та їхні наукові школи. Львів, НТШ, 2002: 297, 503;
  • Ганіткевич Я. Історія української медицини в датах і іменах. Львів, НТШ, 2004: 187, 196, 288;
  • Архів ЛНМУ, спр. 70953 [фото].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. тепер складається з трьох окремих частин-сіл в сучасній гміні Любачів: Коровиця Голодівська, Коровиця Лісова, Коровиця Сама
  2. Виселення відбувалося на Великодні Свята (автор: Демко Олександр). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 січня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]