Позасистемні одиниці вимірювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Позасистемні одиниці вимірювання — одиниці вимірювання, що на відміну від системних одиниць фізичних величин не входять до складу жодної із систем, але використовуються на практиці[1], або, в ширшому сенсі, одиниця, що не входить до системи одиниць, яка застосовується в конкретному випадку[2]. Прикладами позасистемних одиниць є міліметр ртутного стовпа, кінська сила тощо[1].

Значного поширення набули одиниці тиску: атмосфера, бар, міліметр ртутного стовпа, міліметр водяного стовпа. Позасистемними одиницями часу є хвилина, година; одиницями довжини — ангстрем, світловий рік, парсек; одиницями площі — ар, гектар; одиницями електричної енергії — кіловат-година; одиницями акустичних величин — децибел, фон, октава тощо.

Проте за уніфікації одиниць і ухваленні єдиної системи одиниць кількість позасистемних одиниць має бути скорочена до мінімуму. До того ж багато позасистемних одиниць є кратними одиницям системи SI і можуть використовуватися для практичних вимірювань (тонна, міліметр, мікрон тощо).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Большой Энциклопедический словарь. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
  2. Николай Иванович Тюрин. Введение в метрологию. Изд-во стандартов, 1976. С. 53.

Джерела

[ред. | ред. код]