Полігістидиновий тег

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Полігістидиновий теґ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Полігістидиновий тег — амінокислотний мотив у білках, складається як мінімум із шести розташованих поруч залишків гістидину (His). Інші назви — гексагістидин-тег, 6xHis-тег, His6 тег, а також комерційна назва His-tag (зареєстрована EMD Biosciences). Полігістидиновий тег вводиться у білки методами генної інженерії; він може бути розташований на N- або C-кінці поліпептиду.

В молекулярній біології та біотехнології полігістидиновий тег використовують як мітку для афінної очистки рекомбінантних білків із середовища в якому вони експресуються. Він також дозволяє детектувати білки в живих клітинах за допомогою флуоресцентної мікроскопії.

Історія та правовий статус[ред. | ред. код]

Цей амінокислотний мотив був винайдений фармакологічною та біотехнологічною компанією Roche.[1] На основі цього тегу були розроблені комерційно-доступні засоби для швидкого виділення та очищення рекомбінантних білків; комерційні «кіти» поставляються такими компаніями як Qiagen, Sigma, Thermo Scientific, GE Healthcare, Macherey-Nagel, Clontech, Bio-Rad, та іншими. Використання тегу в академічних та некомерційних дослідженнях необмежене; в той же час, компанії, що використовують цю технологію, при виробництві комерційних продуктів мають сплачувати роялті Roche.  Термін дії оригінального патенту закінчився 11 лютого 2003, і тому наразі є суспільним надбанням; сплата роялті обґрунтовується новими та більш вузькими патентами. Відповідні амінокислотні послідовності доступні для комерційного використання; наприклад, оптимізований поліпептид MK(HQ)6 може бути використаний для інтенсивної експресії в E. coli з можливістю видалення тегу з протеїну після очистки. Загальне число залишків гістидину може варіюватися. Тег може бути поєднаний із відповідними лінкерними амінокислотними послідовностями які спрощують видалення тегу з цільового білка за допомогою ендопептидаз. Використання додаткових послідовностей можна уникнути якщо полігістидиновий тег розташований на N-кінці полігістидину; в цьому разі тег може бути видалений безпосередньо за допомогою екзопептидаз. 

Застосування[ред. | ред. код]

Виділення та очистка білків[ред. | ред. код]

Полігістидиновий тег дуже часто використовується для мічення та наступної очистки рекомбінантних білків, що експресуються в Escherichia coli[2] та в інших прокаріотичних системах експресії. Бактеріальні клітини, що містять білок, збираються за допомогою центрифугування та внутрішньоклітинні білки (в тому числі цільовий білок мічений тегом) переводяться в розчин після лізису (руйнації) бактеріальних клітин. Отриманий розчин багатьох білків інкубується (настоюється) у присутності полімерного носія, що містить двовалентні іони нікелю або кобальту. Полімерним носієм найчастіше є сефароза або агароза модифікована специфічними хелаторами, такими як імінодиоцтова кислота (Ni-IDA) та нітрилотриоцтова кислота (Ni-NTA) для нікелю та карбоксіметиласпартат (Co-CMA) для кобальту. Полігістидиновий тег зв'язується з цими хелаторами з мікромолярною афінністю, тоді як білки, що не містять тегу, залишаються в розчині й можуть бути відділенні промиванням колонки фосфатним буфером. Після цього рекомбінантний білок може бути «знятий» з полімерного носія за допомогою буферу, що містить 150—300 мМ імідазолу. Кількість та якість отриманого білка може бути визначена за допомогою SDS-PAGE та Вестерн-блоту.

Афінна очистка білків за допомогою полігістидинового тегу дає відносно чисті білки після експресії в прокаріотичних клітинах. Залежно від області застосування, очистка білків після експресії в еукаріотах можлива з використанням тандемної афінної очистки,[3] коли два теги використовуються для отримання білка більш високої чистоти. 

Полігістидиновий тег є гарним методом очистки білків за денатуруючих умов, тому що з'вязування білка з хелатором на полімері не залежить від присутності денатуруючих агентів у середовищі.

Введення тегу[ред. | ред. код]

Введення полігістидинового тегу. A) His-тег вводиться вставкою ДНК, яка кодує потрібний протеїн (зелений) у плазмідний вектор (синій), який вже містить послідовність ДНК (червона), що кодує шість гістидинів на C-кінці майбутнього поліпептиду. B) His-тег вводиться в ген потрібного білку за допомогою ПЛР у присутності праймерів із відповідною додатковою вставкою (червона) до N-кінця.

Найбільш поширеною версією полігістидинового тегу є така, що містить шість послідовних залишків гістидину (6xHis тег), які додаються до білку на N-кінець перед залишком метіоніну або на C-кінець одразу перед стоп-кодоном. Вибір способу мічення (N/C-кінець) залежить головним чином від властивостей білку та метода видалення тегу після експресії. Мічення по окремому кінцю неможливе, якщо він глибоко занурений в протеїнову глобулу, або якщо він виконує певну функцію. Більшість екзопептидаз можуть видалити полігістидиновий тег тільки якщо він розташований на N-кінці.

Є два загальні методи введення тегу в поліпептидну структуру білку. Найбільш простим методом є вставка гену що кодує білок в плазміду або інший вектор що вже містить послідовність кодуючу His-tag; таким чином, після вставки гену в вектор тег одразу попаде в протеїн-кодуючу рамку зчитування і бути приєднаний до протеїну під час експресії. Іншим загальним методом є ампліфікація гену що кодує цільовий білок за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у присутності спеціально створених праймерів; один з пари праймерів має містити декілька раз повторений гістидиновий кодон (CAT або CAC) впритул до старт- або стоп-кодонів, на додачу до власне послідовності праймера комплементарної до кінцевих нуклеотидних основ гену.

His-tag-primers.png

Приклад праймерів створених для введення гексагістидинового тегу за допомогою ПЛР. Вісімнадцять нуклеотидів, що кодують шість гістидинів, вставлені безпосередньо після СТАРТ-кодону або безпосередньо перед СТОП-кодоном. Як мінімум 16 нуклеотидів праймеру мають бути комплементарними до термінальних фрагментів гену, що кодує потрібний білок. Завдяки вставці шести гістидинів білок стає важчим приблизно на 1 кДа. Зазвичай, на додачу до гексагістидинового тегу, мінімальний лінкер, такий як gly-gly-gly або gly-ser-gly, вставляється між ним та протеїном; це мінімізує вплив тегу на властивості цільового білку.

Детекція[ред. | ред. код]

Полігістидиновий тег може бути використаний для ідентифікації міченого білку (вестерн-блот, флуоресцентна мікроскопія, тощо) за допомогою His6-специфічних антитіл. 

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Hochuli, E.; Bannwarth, W.; Döbeli, H.; Gentz, R.; Stüber, D. (1988). Genetic Approach to Facilitate Purification of Recombinant Proteins with a Novel Metal Chelate Adsorbent. Nature Biotechnology. Т. 6, № 11. с. 1321—1325. doi:10.1038/nbt1188-1321.
  2. Hengen, P (1995). Purification of His-Tag fusion proteins from Escherichia coli. Trends in Biochemical Sciences. Т. 20, № 7. с. 285—6. doi:10.1016/S0968-0004(00)89045-3. PMID 7667882.
  3. Gavin, AC; Bösche, M; Krause, R; Grandi, P; Marzioch, M; Bauer, A; Schultz, J; Rick, JM та ін. (2002). Functional organization of the yeast proteome by systematic analysis of protein complexes. Nature. Т. 415, № 6868. с. 141—7. doi:10.1038/415141a. PMID 11805826.