Гістидин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
L-Гістидин
Histidin - Histidine.svg
L-histidine-zwitterion-from-xtal-1993-3D-balls-B.png
Назва за IUPAC Гістидин
Інші назви 2-Аміно-3-(1H-імідазол-4-іл)пропанова кислота
Ідентифікатори
Номер CAS 71-00-1
PubChem 773
Номер EINECS 200-745-3[1]
DrugBank DB00117
KEGG D00032
ChEBI 57595
SMILES O=C(O)[C@@H](N)Cc1cncn1
InChI 1/C6H9N3O2/c7-5(6(10)11)1-4-2-8-3-9-4/h2-3,5H,1,7H2,(H,8,9)(H,10,11)/t5-/m0/s1
Номер Бельштейна 84088
Номер Гмеліна 663322
Властивості
Молекулярна формула C6H9N3O2
Розчинність (вода) 4,19 г/100 г при 25 °C [2]
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гістидин — одна з двадцяти стандартних амінокислот, що входять до складу білків.

З гістидину в організмі синтезується нейромедіатор гістамін, що є сигнальною сполукою в алергічних процесах.

Інше[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]