Портал:Вінниця/Історія Вінниці

У 1362 році великий князь литовський Ольгерд, зібравши значне військо, розбив у битві на ріці Синюсі орди братів Кутлубуга, Хачибея і Дмитра. Захоплені землі Ольгерд роздав своїм племінникам: Федорові, Юрієві, Олександру і Констянтину Коріатовичам.

Уздовж кордонів Дикого поля брати звели замки для захисту від набігів неспокійних південних сусідів. Подібні замки стали основою росту таких міст, як Вінниця, Брацлав та інших. Звичайно, поселення в цих зручних для життя й оборони місцевостях існували задовго до приходу Коріатовичів, що підтверджується археологічними даними. Проте початок згаданих міст відноситься до 1362-1363 років.

Заснування Вінниці пов'язане з ім'ям племінника князя Ольгерда Федора Коріатовича. У 1363 році він заклав дерев'яну фортецю на високій кручі, нижче впадання в Буг його лівої притоки — річки Віннички. Назва «Вінниця» зустрічається вже в документі, підписаному 13 червня 1385 року в Кракові королем Владиславом Ягело. З багатьох версій, що пояснюють назву міста, мабуть, найбільш ймовірні ті, котрі ґрунтуються на наступних словах: «вінниця» — винокурня, де варилися винні пива, старослов'янське «въно» — посаг, придане, отримане Коріатовичами, і Вінничка — річка.