Порфирій Карабиневич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порфирій Карабиневич
Порфирій Пашута
Ректор Полтавської духовної семінарії та Олонецької духовної семінарії
Загальна інформація
Народження 8 лютого 1813(1813-02-08)
Подільська губернія
Смерть 26 червня 1865(1865-06-26) (52 роки)
Архангельськ
Підданство Російська імперія
Освіта Подільська духовна семінарія, Полтавська духовна семінарія, Київська духовна академія
Служіння в церкві
Титул Настоятель Соловецького монастиря
Конфесія православ'я
Постриг 25 лютого 1845

Порфирій Карабиневич (в миру Федір Карабиневич, 8 лютого 1813, Подільська губернія26 червня 1865, Архангельськ) — український релігійний діяч, ректор Полтавської духовної семінарії, архімандрит Відомства православного сповідання Російської імперії, ректор Полтавської та Олонецької духовних семінарій, настоятель Соловецького монастиря. Професор богослов'я. У низці біографічних словників помилково іменується Порфирієм Пашутою[1] [2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 лютого 1813 в сім'ї дяка Подільської єпархії.

З 1831 по 1834 навчався в Подільській духовній семінарії, а в 1837 закінчив Полтавську духовну семінарію.

У 1841 закінчив Київську духовну академію і був направлений викладачем Священного писання в Полтавську духовну семінарію.

25 лютого 1845 прийняв постриг з ім'ям Порфирій в Лубенському Спасо-Преображенському Мгарському чоловічому монастирі Полтавської єпархії.

У 1845 призначений інспектором Полтавської духовної семінарії.

15 квітня 1847 висвячений в сан ієромонаха, а 20 травня 1849 возведений у сан архімандрита.

30 квітня 1850 призначений ректором Полтавської духовної семінарії.

З 3 грудня 1852 по 15 вересня 1855 — ректор Олонецької духовної семінарії в Петрозаводську.

З 1855 призначений настоятелем Спасо-Єлезарового монастиря Псковської єпархії.

У 1859 переведений на посаду настоятеля Соловецького монастиря, де ним були облаштовані Савватієвський скит і обитель на Чудовій горі, а також придбані пароплави «Віра» і «Надія» для перевезення паломників до монастиря.

Почесний член Архангельського Статистичного Комітету, автор ряду статей про Соловецький монастир.

Помер 26 червня 1865 в Архангельську і похований в Соловецькому монастирі під Троїцько-Зосимо-Савватієвським собором.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Поминовение Я. И. Ростовцева в Соловецком монастыре» («Странник» 1860 г., № 7, стр. 1—5)
  • Священноинок Иов, основатель Голгофо-Распятского скита на Анзерском острове (в мире духовник императора Петра I): Биографический очерк. — СПб., 1863. — 50 с.; М., 1873. — 47 с. (9; с. 394).
  • «К истории Соловецкой обители» (там же, 1864 г., № 9, стр. 55 —70). После его смерти напечатаны: «Отрывки из дневника в Бозе почившего настоятеля Соловецкого монастыря, архимандрита Порфирия» («Духовная Беседа», 1865 г., т. II, 1869 г., т. I, II, и 1870 г., т. II.

Література[ред. | ред. код]

  • Отрывки из дневника в Бозе почившего настоятеля Соловецкого монастыря, архимандрита Порфирия: // Духовная беседа. — 1869. — № 6. — 8 февр. — С. 93-96.
  • Пятидесятилетний юбилей Олонецкой духовной семинарии. — Петрозаводск: В Губ. Тип., 1879. — 72 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]