Предикат (лінгвістика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Предика́т (лат. praedicatorum — «сказане») в логіці і лінгвістиці — присудок судження, те, що висловлюється (стверджується або заперечується) про суб'єкта. Предикат перебуває з суб'єктом у предикативному відношенні і показує наявність (відсутність) у предмета деякої ознаки.

У західно-європейській термінології лінгвістики (Predicate і ін.) використовується не тільки в значенні «предикат», а й в значенні «присудок». В інших мовах, в тому числі і українській, термін praedicatum був замінений калькою «присудок», таким чином логічна і граматична категорії виявилися розділені. Тобто, «присудок» асоціюється з формальною стороною (член речення), а «предикат» — зі змістовною, семантичною стороною.

Посилання[ред. | ред. код]