Прихована інфляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прихована інфляція — це такий стан в економіці, коли зростання рівня цін не спостерігається, але наявний дефіцит товарів та послуг, має місце штучне обмеження споживчого попиту.

Ознаки прихованої інфляції[ред. | ред. код]

  • тимчасове заморожування доходів та цін;
  • встановлення тотального державного контролю за цінами;
  • встановлення цін «стелі» та «підлоги» тощо;

Методи вимірювання[ред. | ред. код]

Прихована інфляція не може бути виміряна безпосередньо, це можна зробити такими методами:

  • співвідношення між контрольованими державою цінами та цінами ринку;
  • зниження рівня товарно-матеріальних запасів;
  • реальні втрати часу на пошук та підбір необхідних товарів;
  • співвідношення між «вимушеними» заощадженнями та величиною касових залишків тощо.

Характеристика[ред. | ред. код]

Прихована інфляція характеризується зовнішньою стабільністю (при активному втручанні держави), але зростанням дефіциту товарів, що також знижує реальну вартість грошей. Таким чином, відкрита інфляція проявляється у тривалому зростанні рівня цін, прихована — у посиленні товарного дефіциту; перша характерна для ринкової, друга — для централізованої планової економіки.

Приклад прихованої інфляції[ред. | ред. код]

Прикладом прихованої інфляції може бути економіка 80-х років колишнього Радянського союзу. На початок 80-х років кожний четвертий радянський карбованець, а в 1985—1990 рр. кожний третій не мав товарного забезпечення.

Посилання[ред. | ред. код]

Гальчинський А. С. Теорія грошей: Навч. посібник. — К.: Основи, 1998 — С.249