Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару (певної цінності, в т.ч. нематеріальної, наприклад, знання). Ціна певної кількості одиниць виміру товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару/цінності.
У випадку, коли одиниця даного товару/цінності обмінюється на певну кількість іншого товару/цінності, його кількість стає товарною (еквівалентною) ціною даного товару.
Диференціація цінова — установлення різного рівня цін на однакову продукцію/цінність у зв’язку з економічними, природними, територіальними й іншими (не)залежними від підприємств розходженнями у витратах на її виробництво, а також з огляду на якість продукції (сортність, клас, тип та ін.) і попит на неї.
Ліміт цін — максимально допустимі зміни цін, що вводяться на деяких товарних ринках і ринках цінних паперів протягом однієї біржової сесії для відвернення надзвичайних кон'юнктурних цін і пом'якшення впливу спекулятивних факторів на ціни.
Оцінка майна — встановлення ціни на будь-яке майно шляхом експертизи. Таку оцінку, в основному, здійснюють для податкової служби, страхових розрахунків чи операцій з нерухомістю. Експерт, що надає послуги з оцінки майна, має назву «оцінювач». Для такого виду діяльності потрібно мати ліцензію.
Ринок двосторонній — ринок, на якому ціни покупця і продавця рівні.
Розрахунок ціни за методом «прямі витрати плюс прибуток» — нарахування стандартної націнки на собівартість товару.
Розрахунок ціни на підставі принципу беззбитковості — ціноутворення виходячи з витрат на виробництво, маркетинг і розподіл товару з урахуванням одержання бажаного прибутку.
Установлення дискримінаційних цін — ціноутворення з урахуванням відмінностей у характеристиках споживачів, товарів або місцезнаходження товару чи послуги. Різниця в цінах не залежить від відмінностей у витратах.
Установлення єдиної ціни з включеними в неї витратами з доставки — стратегія встановлення ціни за географічним принципом, за якої компанія призначає єдину ціну, включаючи в неї однакову для всіх клієнтів суму транспортних витрат незалежно від місця їх розташування.
Установлення зональних цін — стратегія встановлення ціни за географічним принципом, за якої компанія виокремлює дві або більше географічні зони. Усі клієнти, що перебувають у межах одної такої зони, платять ту саму сумарну ціну; що більше віддалена зона від постачальника, то вище ціна товару.
Установлення цін відносно до базисного пункту — стратегія встановлення ціни за географічним принципом, за якої продавець вибирає певне місто як базисний пункт і стягує з усіх клієнтів транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості доставки від цього міста до місцезнаходження клієнта, незалежно від того, з якого міста фактично відвантажується товар.
Установлення цін для стимулювання збуту — тимчасове призначення на товари цін нижчих за прейскурантні, а іноді навіть нижчих за собівартість, для короткочасного підвищення збуту.
Установлення цін з узяттям на себе витрат з доставки — стратегія встановлення ціни за географічним принципом, за якої компанія для одержання замовлень частково або повністю бере на себе фактичні витрати з доставки товарів.
Установлення цін на додаткові товари — установлення цін на додаткові або допоміжні вироби, що продають разом з основним виробом.
Установлення цін на набір товарів — об’єднання кількох товарів у один набір і продаж його за нижчою ціною.
Установлення цін на обов’язкове обладнання — установлення цін на товари, які використовуються разом з основним виробом, наприклад, леза для бритвеного станка або фотоплівка для фотокамери.
Установлення цін на побічні продукти виробництва — установлення цін на побічні продукти виробництва для підвищення конкурентоспроможності цін на основні товари.
Установлення цін у межах товарного асортименту — установлення цінового інтервалу між товарами, що входять до асортиментної групи, з огляду на різницю в їхній собівартості, на оцінку споживачами їхніх властивостей, а також на ціни конкурентів.
Установлення цін, орієнтованих на цінність — стратегія, заснована на пропонуванні споживачам розумного поєднання якості товара/цінності і доброго обслуговування за прийнятною ціною.
Установлення ціни з урахуванням психології покупця — підхід до ціноутворення, що враховує не тільки економічний, а й психологічний аспект ціни. За цього підходу покупець саме з ціни узнає щось важливе про товар/цінність.
Установлення ціни на основі закритих торгів — установлення ціни насамперед з огляду на передбачувані ціни конкурентів, а не на власні витрати або попит. Застосовується в тому разі, коли компанія подає заявку на виконання контракту.
Установлення ціни ФОБ в місці походження товару — стратегія встановлення ціни за географічним принципом, за якої товари передаються перевізнику на умовах франко-борт (франко-вагон); при цьому всі витрати з доставки товару від підприємства-виготовлювача до місця призначення бере на себе клієнт.
Ціни і ціноутворення : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл. / Ращупкіна В. М., Голуб Н. Ю., Гракова М. А. та ін.]. — Донецьк : Донбас, 2009. — 166 с. : іл., табл. ; 20 см. — Авт. зазначено на звороті тит. арк. — Бібліогр.: с. 158 (23 назви). — Предм. покажч.: с. 159—160. — 300 пр. — ISBN 978-966-1615-08-2
