Приходько Андрій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Приходько Андрій Григорович
Народився 2 листопада 1905(1905-11-02)
місто Городня, тепер Чернігівської області
Помер невідомо
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден «Знак Пошани»Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Андрій Григорович Приходько (нар. 2 листопада 1905(19051102), місто Городня, тепер Чернігівської області — ?) — радянський діяч, секретар Вінницького та Тарнопільського (Тернопільського) обласних комітетів КП(б)У. Депутат Тарнопільської обласної ради депутатів трудящих 1-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника-пекаря. Після смерті батька, з п'ятнадцятирічного віку розпочав трудову діяльність. У 1922 році вступив до комсомолу, перебував на відповідальній комсомольській роботі.

У 1925—1930 роках — студент Дніпропетровського інституту народної освіти. Потім навчався в аспірантурі державного університету.

Член ВКП(б).

Працював завідувачем кафедри політекономії та виконував обов'язки доцента в Дніпропетровському державному університеті. Був на відповідальній роботі в Дніпропетровському обласному комітеті КП(б)У. До лютого 1939 року — завідувач культосвітнього відділу Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

З лютого по листопад 1939 року — секретар Вінницького обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

27 листопада 1939 — липень 1941 року — секретар Тарнопільського обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

З липня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив на політичній роботі в штабі 38-ї армії. У 1942 році був важко поранений, лікувався у військовому госпіталі та 1-й клінічній лікарні Москви.

До грудня 1946 року — завідувач сектору Управління з пропаганди і агітації ЦК КП(б)У.

У грудні 1946 — листопаді (затв.) 1949 року — секретар Тернопільського обласного комітету КП(б)У з пропаганди і агітації.

З листопада 1949 року — слухач курсів перепідготовки викладачів вищих навчальних закладів при Академії суспільних наук при ЦК ВКП(б) у Москві.

Подальша доля невідома.

На 1985 рік — персональний пенсіонер.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]