Гірниче обладнання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гірниче обладнання (рос. горное оборудование, англ. mining equipment, нім. Bergbauausrüstung f) — машини і механізми, що призначені для виконання основних і допоміжних виробничих (технологічних) процесів на гірничому підприємстві.

Класифікація[ред. | ред. код]

Розрізняють гірничо-шахтне, кар'єрне, свердловинне, збагачувальне та інше гірниче устаткування.

За призначенням виділяють

Проєктування і конструювання[ред. | ред. код]

Проєктува́ння гірни́чого обла́днання (рос. проектирование горного оборудования, англ. designing of mining equipment, нім. Projektierung f der Bergbauausrüstungen) — стадія проєктно-конструкторських робіт із створення гірничого обладнання, що передує конструюванню і полягає у розробці технічного завдання, ескізного і технічного проєктів.

Спершу розробляють технічне завдання, ескізний і технічний проєкти. За цим слідує стадія конструювання, що включає розробку документації, необхідної для виготовлення і експлуатації створюваного об'єкта, у вигляді креслень (складальних, деталей, монтажних), схем (кінематичних, електричних, гідравлічних і інших), даних про покупні вироби, програм і методик випробувань, розрахунків (міцнісних, розмірних ланцюгів і т. д.), експлуатаційних документів різного характеру.

Гірниче обладнання створюється на основі широкого використання сучасних комп'ютерних технологій в системах автоматизованого проєктування.

Література[ред. | ред. код]