Прибислав II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прибислав II
Gedächtnistafel Pribislaws im Doberaner Münster.jpg
Народився невідомо
Помер 30 грудня 1178
Люнебург
Поховання
Національність ободріт
Титул князь Мекленбургу
Термін 1167—1178 роки
Попередник засновано
Наступник Генріх Борвін I
Конфесія поганство
католицтво
Рід Ніклотінги
Батько Ніклот
Брати, сестри  • Вартіслав і Q6162664?
У шлюбі з Воїслава Померанська
Діти 1 син

Прибислав II (*д/н — 30 грудня 1178) — князь Ободрицької держави у 11601166 роках та Мекленбургу у 11671178 роках (як Прибислав I).

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Ніклотінгів. Син Ніклота, верховного князя Ободрицької держави. Вперше згадується у 1158 році, коли разом з братами Вартіславом і Приславом діяв проти саксонців в областях при Ельби, їх війська зруйнували Раценбург. У 1160 році брав участь у невдалому нападі на Любек.

Після загибелі батька у 1160 році продовжив боротьбу проти саксонців разом з братом Вартіславом. Утім з останнім зумів зберегти владу лише над області племені варнів.

Прибислав II та Вартіслав вимушені були застосувати партизанську тактику проти військ Генріха Льва Вельфа, герцога Саксонії та Баварії, і Вальдемара I, короля Данії, які тримали свої війська на території ободритів. У 1163 році Вартіслав потрапив у полон під час облоги міста Верле. Утім Прибислав продовжив боротьбу.

У 1164 році Прибислав II зумів відвоювати місто Рерік (Веліград), що німці перейменували на Мекленбург. Слідом за цим заволодів містами Мальхов і Кецін. За цих умов Генріх Лев Вельф рушив проти ободрицького війська (при цьому було страчено Вартіслава). Того ж року відбулася вирішальна битві при Ферхені, де саксонсько-голштейнські війська при підтримці данського флоту в запеклій битві завдали поразки Прибиславу II та його союзникам.

Прибислав втратив усі завоювання, втік до Померанії. Того ж року з новими військами рушив проти саксів, спустошив графства Шверін і Раценбург. Боротьба тривала до кінця 1166 року. Зрештою за посередництва цистерціанського місіонера Берно Амелунгборна в абатстві Штольце було укладено мирний договір Прибислава з Генріхом Львом, за яким перший отримав назад область рарогів з місто Реріком-Мекленбургом, область хижан з містами Кессін та Росток. Цим було утворено князівство (у подальшому герцогство) Мекленбург. При цьому Прибислав зобов'язався християнізувати ободритів та визнав зверхність Генріха Лева.

У наступні роки разом з війська Генріха Льва воював проти князівства руян на острові Рюген. У 1171 році заснував монастир Доберан, до кінця життя підтримував Шверінське єпископство. У 1172 році році брав участь у хрестовому поході Генріха Льва до Палестини.

Після повернення до Мекленбургу 1173 року уклав шлюб сина з донькою Генріха Льва. У 1178 році помер від поранення під лицарського турніру в Люнебурзі. У 1219 році перепоховано у монастирі Доберан.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Воїслава (д/н-1172), донька Вартіслава I, князя Померанії. Померла під час пологів.

Діти:

  • Генріх Борвін I (д/н-1227), князь Мекленбургу у 1178—1219 роках.
  • донька, дружина графа Берхарда фон Поппенбурга.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Herrmann, Joachim (1970). Die Slawen in Deutschland. Berlin: Akademie-Verlag GmbH. p. 530.
  • Hans-Otto Gaethke: Herzog Heinrich der Löwe und die Slawen nordöstlich der unteren Elbe. Lang, Frankfurt am Main u. a. 1999, ISBN 3-631-34652-2