Палестина
Палести́на (араб. فلسطين, арам. ܦܠܫܬ, івр. ארץ-ישראל — біблійн. «земля Ханаанська», «земля Обітована» і «земля Ізраїлю») — історична область в Західній Азії. Межі області приблизно охоплюють територію сучасних сектора Гази, Ізраїлю, Голанських висот, Західного берега річки Йордан, Йорданії, частині Лівану та Сирії. Синайський півострів, як правило, вважається окремою географічною зоною.
Географія[ред. | ред. код]
Палестина історично поділяється на 4 географічні області: Прибережна (до Середземного моря) рівнина, Галілея (північна частина), Самарія (центральна частина, на північ від Єрусалима) та Юдея (південна частина, разом з Єрусалимом). Цими географічними назвами оперує, зокрема, Біблія.
.svg)
У наш час територію Самарії та Юдеї, зокрема і в українськомовних джерелах, часто називають «Західний берег річки Йордан».
Галілея, Самарія та Юдея складаються з ряду гірських груп, долин та пустель. Гори на півдні — Юдейське плато, в середині — Самарійські гори (Гризин, Гевал), далі Фавор (562 м над рівнем моря), Малий Гермон (515 м), Кармель (551 м), на півночі Гермон (2814 м). У глибоких западинах (значно нижче рівня моря) розташовані Тиверіадське озеро (212 м нижче рівня моря), Мертве море (найглибша западина на земній кулі, на 400 м нижче рівня моря).
Палестинська територія розділена на дві частини — Західний берег річки Йордан та Сектор Гази.
Площа території Західного берегу річки Йордан складає 5,8 тис. км2. Загальна довжина кордонів — 404 км. Там м'який клімат з м'якими зимами і спекотним літом. Найвища точка — Таль Асур (1022 м), найнижча — Мертве море (-408 м). З природних ресурсів тут лише землі, придатні для сільського господарства завдяки зрошуванню.
Сектор Гази має площу всього в 360 км2. Загальна довжина кордонів — 62 км. Клімат тут помірний з м'якими зимами і сухим та спекотним літом. Територія складається з рівнинних ділянок та піщаних дюн. Найнижча точка — Середземне море — 0 м, найвища — Абу Авгад (105 м).
Назва[ред. | ред. код]
.svg)
Споконвічно «Палестиною» називали територію розселення народу філістимлян, але після того, як майбутній імператор Тит зруйнував 73 року Єрусалим, він наказав всю територію між Середземним морем і річкою Йордан називати Палестиною з метою стерти пам'ять про існування Юдейського царства.
З початку XX ст. від слова «Палестина» було утворено назву «палестинці». Під час британського мандату в Палестині (у 1-й половині 20-го сторіччя), англійці називали палестинцями (palestinians) усіх юдеїв і арабів, що мешкали на території між річкою Йордан та Середземним морем. Після Шестиденної війни 1967 року так почали називати арабів, що мешкають на займаємих Державою Ізраїлем територіях.
Історія[ред. | ред. код]
У III тисячоліття до н. е. Палестина була заселена племенами ханаанців. З XIII ст. до н. е. почалося завоювання території сучасної Палестини давньоєврейськими племенами.
У XI ст. до н. е. давньоєврейські племена заснували Юдейське царство, що розпалося у 928 р. до н. е. на два — Ізраїльське царство (існувало до 722 р. до н. е.) та Юдейське царство (до 586 р. до н. е.). Згодом Палестина була завойована давньоперською державою Ахеменідів, потім входила до складу елліністичних держав Птолемеїв і Селевкідів (у III—II ст. до н. е.). З 63 р. до н. е. Палестина була римською провінцією і поділялася на Юдею, Самарію та Галілею Петрею (Зайордання). З 395 року — у складі Візантії. У 636 році Палестину завоювали араби, між 1099 та 1187 роками — хрестоносці, які заснували тут Єрусалимське королівство. 1516 року вона потрапила під владу Османської імперії.
З кінця XIX століття почалося заселення Палестини євреями, послідовниками ідеології сіонізму. 1900 року в ній було 34 єврейські сільськогосподарські поселення з 28176 гектарами землі і 5,3 тис. людей.
Паспорт мешканця підмандатної Палестини
Монета підмандатної Палестини
Поштова марка підмандатної Палестини
.jpg)
Сучасний період[ред. | ред. код]
Під час Першої світової війни Палестину окупувала Велика Британія (1917), яка отримала мандат Ліги Націй на управління цією територією.
Протягом XX століття єврейське населення Палестини зросло з 50 тис. осіб (1900) до близько 600 тис. у момент закінчення британського мандату та проголошення Держави Ізраїль (1948). Нині євреї становлять більшу частину населення колишньої Підмандатної Палестини — понад 5 млн осіб (2000). Арабів нараховується 750 тис. осіб в Ізраїлі і близько 1 млн на Західному березі, у Східному Єрусалимі та смузі Газа. Поза межами колишньої Підмандатної Палестини внаслідок арабо-ізраїльських воєн опинилося понад 1,5 млн[джерело?] (1,2 млн у Йорданії[джерело?], 300 тис. у Лівані[джерело?]; близько 100 тис. — у США[джерело?].
Значна частина арабских палестинців регулярно бере участь в різних акціях протесту, які супроводжуються киданням каміння в ізраїльських солдатів, штурмом лінії розмежування та іншими проявами насилля. Їх стримують сили ізраїльської армії, що відповідають за безпеку кордонів розмежування, це нерідко супроводжується відкриттям попереджувального і прицільного вогню з боку ізраїльської армії, трапляються поранення та летальні випадки серед протестувальників[1][2][3].
Політичний статус[ред. | ред. код]
Після підписання Організацією визволення Палестини під головуванням Ясіра Арафата та урядом Ізраїлю на чолі з прем'єр-міністром Іцхаком Рабином так званих Норвезьких мирних угод (1993), було створено так звану Палестинську національну адміністрацію (ПНА) для арабського населення Західного берегу та сектору Ґази, а ізраїльський військовий контингент було виведено з більшості населених пунктів цих територій, які, як передбачає план мирного процесу, у майбутньому отримають політичний статус незалежної арабської держави.
30 листопада 2012 року ООН надала Палестині нового статусу — «держави спостерігача» ООН.
26 серпня 2019 року, прессекретар голови Палестинської адміністрації Набіль Абу Рудейна піддав різкій критиці рішення Державного департаменту США щодо виключення Палестинської автономії з опублікованого їм списку держав і територій. Як повідомляється, Палестинська автономія була виключена зі списку країн та територій, опублікованих на вебсторінці Управління Близького Сходу Держдепу США[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gaza-Israel border: Clashes 'leave 16 Palestinians dead and hundreds injured'. BBC News. 31 березня 2018. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 6 червня 2021. (англ.)
- ↑ Nine Killed in Gaza as Palestinian Protesters Face Off With Israeli Soldiers. The New York Times. 6 квітня 2018. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. (англ.)
- ↑ https://www.independent.co.uk/news/world/middle-east/farmer-killed-israel-latest-gaza-strip-west-bank-hamas-protests-mass-sit-ins-benjamin-netanyahu-a8281116.html
- ↑ США виключили Палестину зі списку держав. 26.08.2019, 16:03
Довоєнна українська преса про Палестину[ред. | ред. код]
- Жиди переходять до терористичної акції в Палестині // Діло, 06.07.1938
- 27 жертв терору в Гайфі // Діло, 09.07.1938
- Залізничний зв'язок між Палестиною та Єгиптом перерваний // Діло, 12.07.1938
- 200 вбитих у Палестині // Діло, 23.08.1938
- Завзяті бої арабів з військом // Діло, 26.08.1938
- Телефонічний зв'язок з Палестиною перерваний // Діло, 02.09.1938
Посилання[ред. | ред. код]
- Обітована земля // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Палестина // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
|
