Псковська судна грамота
Псковська судна грамота (скор. ПСГ) — пам'ятка російського феодального права XIV—XV століть, зібрання законів Псковської феодальної республіки. Виявлена професором М. Н. Мурзакевичем в родинному архіві намісника Бессарабії графа М. С. Воронцова[1]; опублікована 1847 року.
Структура та зміст[ред. | ред. код]
До Псковської Судної грамоти ввійшли норми звичаєвого права і «Руської правди» та княжі грамоти. Складається з 120 статей. Грамота регулювала відносини між феодалами і феодально залежним населенням, порядок судочинства, містила норми цивільного та кримінального права. Більше половини статей присвячено цивільному праву, зокрема нормам, що регулювали право власності, відносини в галузі зобов'язального права (купівля — продаж, дарування тощо), спадкування. Псковська судна грамота передбачала смертну кару — за крадіжку з Псковського кремля, за державну зраду, підпал, крадіжку, вчинену втретє. За всі інші злочини — «продажа», тобто грошовий штраф. Порівняно з «Руською правдою» відображала більш високий рівень економічного і політичного розвитку феодальної держави, розвиток товарно-грошових відносин у країні.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гончаренко В. Д. Псковська Судна грамота // Юридична енциклопедія. — К., 2003. — Т. 5: П — С. — С. 195.
Література[ред. | ред. код]
- Мурзакевич Н. Н. Псковская судная грамота (1397—1467). Издание второе. — Одесса: Гор. тип. и лит. Алексомати, 1868. — 62 с. (1-ше вид. — Одеса, 1847).
- Псковская судная грамота (1397—1467): Подлинная и в пер. на совр. язык с примеч. по установлению переводного текста / Сост. И. И. Василев и Н. В. Кирпичников. — Псков: Изд. Псков. Археолог. о-ва (Тип. Губ. Правления), 1896. — VII, [3], 76 с.
- Рожкова М. К. К вопросу о происхождении и составе Псковской Судной грамоты. — Л.– М., 1927.
- Мартысевич И. Д. Псковская судная грамота: историко–юридическое исследование. — М.: Изд-во Московского ун-та, 1951. — 208 с.
- Гончаренко В. Д. Псковська Судна грамота // Юридична енциклопедія. — К., 2003. — Т. 5: П — С. — С. 195—196.