Олюторський півострів
| Олюторський півострів | ||||
|
60°19′23″ пн. ш. 170°14′43″ сх. д. / 60.32305600002777624° пн. ш. 170.24527800002778122° сх. д.Координати: 60°19′23″ пн. ш. 170°14′43″ сх. д. / 60.32305600002777624° пн. ш. 170.24527800002778122° сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Камчатський край | |||
| Тип | півострів | |||
  Олюторський півострів Олюторський півострів (Камчатський край) | ||||
 | ||||
Олюторський півострів (рос. Олюторский полуостров) — півострів у північно-східній Азії на території Олюторського району, Камчатський край, Росія. Вдається на 70 км у Берингове море[1].
Найменовано по іменуванню корінних жителів — коряків-алюторців[2].
Розташований на схід від півострова Говена. Найпівденніша точка півострова — мис Олюторський[en]. Також є миси Німінвіткін (Ірина), Анана, Північний, Лагуна, (на захід від Олюторського мису) і Ступінчатий, Вулканічний, Тюленячий, Іела, Низький, Плоский (на схід від мису Олюторський). Річки: Укіїн[ru], Апука, Анічкланваям, Ягольваям[ru], Кавача. Півострів відокремлює Берингове море і Олюторську затоку. У материковій частині великі озера: Ваймінтавин, Ватитгитзин, Лагунові.
Рельєф півострова переважно гірський із широкими й глибокими льодовиковими долинами, що закінчуються лагунами або затоками-фіордами[3]: Кавача, Анана, Яван, Червона, Північна і бухта Експедиції. Найвища точка — гора Сіра (917 м), також варто відзначити: Многоглава (858 м), Крута (819 м), Бараняча (733 м) тощо. У південній частині півострова розташований Іррінейський хребет висотою до 917 м (гора Північна). У центральній частині знаходиться хребет Кавача. Північна частина півострова зайнята Олюторським хребтом, що прямує за межі півострова.
Глибини моря біля узбережжя досягають 2 тис. м. На східному узбережжі біля лагуни Північної розташовані острівці Бурунні.
Рослинність тундрова; місцями є зарості кедрового і вільхового сланця, верби, берези.
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олюторський півострів
- ↑ Словарь современных географических названий / Рус. геогр. о-во. Моск. центр; Под общ. ред. акад. В. М. Котлякова. Институт географии РАН. — Екатеринбург: У-Фактория, 2006.
- ↑ Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 290. — 456 с. — 15 000 экз. — ISBN 5-7581-0044-7.
- ↑ Олюторский полуостров // Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.
|
